Богослов’я святого таїнства покаяння: східний православний погляд (друга половина XVI – перша половина XVII століть)

Abstract

Стаття вивчає зміни у сприйнятті та трактуванні богослов’я святого таїнства покаяння у поствізантійському православному середовищі у другій половині XVI – першій половині XVII ст. Проаналізовані доктринальні твори провідних тогочасних богословів, зокрема «Ісповіді віри» Єремії ІІ Траноса, Митрофана Крітопула і Кирила Лукаріса, а також «Синтагматіон» Гавриїла Севера. На основі проведеного аналізу автор стверджує, що розвиток сакраментології даної доби характеризується спробами груп чи поодиноких православних авторів дати відповіді на питання, широко дискутовані у провідних західноевропейських наукових богословських колах, але не акцентовані до того часу у православ’ї. Спостерігається вплив латинського та протестантського богослов’я на православних науковців та певна розбіжність у їх поглядах, зокрема у виборі методології, аргументів, джерел та авторитетів. Наприклад, простежується тенденція до зменшення посилань на патристичних авторів у дискусії із богословами-протестантами. Це було зумовлено відсутністю офіційної позиції та вчення православної Церкви щодо актуальних проблем, а також бажанням православних авторів бути зрозумілими та переконливими для читачів із протилежного табору, зокрема протестантського.