Abstract:
В межах статті у феноменологічній перспективі розглянуто можливості соціологічного аналізу релігійного досвіду. Запропоновано концептуалізацію понять "наратив" та "наративна ідентичність", які використовуються в аналізі
релігійних (авто) біографій. Відзначено, що характер і склад релігійного досвіду позбавлені універсального характеру й тісно пов’язані з особливостями категоризації та інтерпретації подій у кожній з релігійних традицій. Припускається, що в межах певної релігійної традиції або чітко окресленої релігійної спільноти
існують загальні колективні наративні зразки, що описують та обумовлюють певні моделі й правила включення до релігійної спільноти. Отже, наративна ідентичність, що формується в певному релігійному середовищі, постає обмеженою набором "готових форм" та інтерпретаційних моделей, які існують у цій наративній спільноті. Саме тому завдання дослідника – пошук відзначених "офіційних" зразків інтерпретацій і схем аргументації в релігійному наративі серед різних релігійних традицій.
