Abstract:
Автор аналізує моральні підвалини Помаранчевої революції в Україні, щоб довести, що її учасники мотивувались не просто жагою індивідуального суспільно-економічного чи політичного добробуту в утилітарному значенні. Автор аналізує утилітаризм у вченнях таких мислителів як Томас Нагель, Пітер Сінгер, Джон Стюарт Мілл, Чарльз Тейлор, Фрідріх Ніцше, Макс Шелер та папа Іван Павло ІІ для того, щоб показати, що те, що сталося на майдані в Києві під час Помаранчевої революції насправді не є утилітаризмом, а радше “сейсмічною зміною геополітичного масштабу”, коли українці, виявляючи нову духовну зрілість, скористались своєю багатовистражданою свободою, щоб відкинути політичну корупцію та опротестувати фальшиві вибори. Вони виступають як громада, яку об’єднують вищі цінності любові та самопожертви та визнання того, що трансцендентна гідність людської особи та захист людських прав повинні бути основою для справжньої культури життя.