Abstract:
У статті розглядаються динаміка й головні інституційні форми появи культу Тараса Шевченка у підавстрійській Східній Галичині та його впливу на формування української національної ідентичності в краї. Якщо перед 60-и рр. ХІХ ст. окремі твори Т.Шевченка поширювалися у періодичних виданнях та рукописних копіях серед вузького кола галицько-руських діячів, десятиліття після 1861 р. було позначене ростом громадського зацікавлення до поезії й особи Т.Шевченка. Ознайомлення з його текстами (як через читання, так і через прослуховування публічних і напівпублічних декламацій) формувало публіку українських національних діячів. Наприкінці 1860-х років культ Т.Шевченка інституціоналізовано через усталені коммеморативні практики та шкільну освіту.
