Abstract:
Стаття розкриває особу митр. Максима як «еклезіолога помісності» на основі його творів: «Щоденники Другого Ватиканського Собору митр. Максима Германюка, Ч.Н.І. (1960–1965)» і «Реферат митр. Максима Германюка в часі Синодальних нарад: Єдність Української Католицької Ієрархії (19–20 вересня 1979 р.)». Змальовано контекст ІІ Ватиканського собору, а також ідеї патріархату УГКЦ. Мова йде теж про опозиційні течії до таких еклезіологічних утворень, якими є патріархат і помісність східної Церкви. Серед тез митрополита особливо наголошено такі думки: первинною церковною структурою є місцева Церква, в якій міститься вселенська; здобуття незалежного проводу для східних Церков є справою честі для вселенської Церкви.
