dc.description.abstract |
Жодна спільнота, що не вміє майстерно та ефективно передавати іншим той спосіб життя, який вона плекає, не існуватиме довго. Будь-який спосіб життя, який не можна чітко визначити, продемонструвати, відрізнити від інших альтернатив, що існують у навколишній культурі, приречений на втрату своєї значущости й поступову асиміляцію. З огляду на ці суворі реалії «Дідахе» детально формулює програму вишколу, розраховану на те, щоб незворотно змінити світосприйняття й критерії судженння новиків, які покинули поганський спосіб життя. Завдання цього есею – виявити в цій програмі вишколу органічну єдність і душпастирську прогресію тем. Крім того, буде звернуто увагу на властиву «Дідахе» христологію слуги й на присутні у цьому творі вказівки на його первісно усний характер. Це дає автору підстави вважати, що грецький рукопис, відкритий архиєпископом Вріеннієм у 1873 році, походить з усного переказу, носії якого не знали або не приймали тих екзальтованих очікувань «Христового поверненя», що відображені в посланнях Павла та Євангелії від Матея. А це дає змогу констатувати, що «Дідахе» з’явилося раніше за писані Євангелія. Як і Павло, воно уникало апокаліптичних припущень, що легко провадили до поділів серед християн, і разом із юдейським пророком Захарією наголошувало, що «Господь», який повереться в кінці часів, – то буде не хто інший, як «Бог Давида». |
uk |
dc.description.abstracten |
Any community that cannot artfully and effectively pass on its cherished way of life
cannot long endure. Any way of life that cannot be clearly specified, exhibited, and
differentiated from the alternative modes operative within the surrounding culture
is doomed to growing insignificance and to gradual assimilation. Faced with these
harsh realities, the Didache spells out in detail the training program calculated to irreversibly
alter the habits of perception and standards of judgment of novices coming
out of a Gentile life style. The task of this essay is to recover the organic unity and
the pastoral progression of topics within this training program. Furthermore, this essay
draws attention to the servant Christology of the Didache along with the clues
of orality found within the text. This enables the author to judge that the Greek
manuscript discovered by Archbishop Bryennios in 1873 derived from an oral recitation
that was either unaware of or opposed to the high exaltation ‘return of Jesus’
expectations found within the letters of Paul and the Gospel of Matthew. The way
is thus open for acknowledging that the Didache predated the written Gospels and
avoided the apocalyptic factionalism of Christians like Paul by insisting with the Jewish
prophet Zechariah that the ‘Lord’ expected to return in the end times would be
none other than the ‘God of David.’ |
uk |