Abstract:
Розглядається «богословський авангард» як модель постконфесійної богословської рефлексії. Аналізуючи дотеперішній розвиток богослов’я в Греко-Католицькій Церкві, орієнтований на «відродження автентичної східної духовности» та «неопатристичний синтез», автор констатує неспроможність цього шляху запропонувати оригінальні моделі на рівні сучасної богословської думки. Натомість богословський авангард через авангардистські напрямки в літературі й мистецтві пропонує актуалізувати питання есхатології та апофатичного богослов’я, подаючи їх в сучасному контексті з урахуванням досвіду атеїстичної доби.
