dc.description.abstract |
Перший прихід радянської влади до Львова у 1939 році, та другий у 1944 р.
відзначились докорінними змінами. Політика радянізації мала на меті
перетворити місто на соціалістичний зразок і, якщо не прибрати, то нівелювати
впливи інших культур на нього, а насамперед – польської.
Радянське перетворення Львова безпосередньо пов’язане із храмовими
спорудами, з якими, навіть в умовах атеїстичного світогляду комунізму, влада
була вимушена рахуватись. Церкви та костели було не так легко зруйнувати, як
умовні пам’ятники, тож мова йшла про те, аби переформатувати і перебудувати
Львів, шляхом зміщення акцентів та видозміни символічного простору міста.
Власне радянські путівники й конструювали сприйняття простору,
зокрема і місце сакральної спадщини у ньому. Тому аналіз наповнення цих
путівників є актуальним для розуміння того, як еволюціонував Львів
туристичний та пам’яткоохоронна діяльність, чи є зв’язок між радянським та
сучасним баченням історичного центра міста, та наскільки сучасне сприйняття
сакральної спадщини має щось спільне із радянським проектом. |
uk |