Храмові споруди Львова у радянських путівниках

Abstract

Перший прихід радянської влади до Львова у 1939 році, та другий у 1944 р. відзначились докорінними змінами. Політика радянізації мала на меті перетворити місто на соціалістичний зразок і, якщо не прибрати, то нівелювати впливи інших культур на нього, а насамперед – польської. Радянське перетворення Львова безпосередньо пов’язане із храмовими спорудами, з якими, навіть в умовах атеїстичного світогляду комунізму, влада була вимушена рахуватись. Церкви та костели було не так легко зруйнувати, як умовні пам’ятники, тож мова йшла про те, аби переформатувати і перебудувати Львів, шляхом зміщення акцентів та видозміни символічного простору міста. Власне радянські путівники й конструювали сприйняття простору, зокрема і місце сакральної спадщини у ньому. Тому аналіз наповнення цих путівників є актуальним для розуміння того, як еволюціонував Львів туристичний та пам’яткоохоронна діяльність, чи є зв’язок між радянським та сучасним баченням історичного центра міста, та наскільки сучасне сприйняття сакральної спадщини має щось спільне із радянським проектом.