Особливості дистресу батьків, які виховують дітей з рдуг молодшого шкільного віку

Abstract

Виховання дитини - це завжди виклик для батьків. Цей процес вимагає вкладення багатьох зусиль, часу, ресурсів, і приносить не тільки позитивні емоції, але й багато стресу. Існує велика кількість досліджень, присвячених вивченню дистресу у батьків, а пошук у базі даних PubMed показує, що, починаючи з 2020 року інтерес до цієї теми значно посилився. Виховання дитини з особливостями розвитку кидає батькам ще більший виклик. Однією з найпоширеніших особливостей розвитку є розлад дефіциту уваги/гіперактивності, що зустрічається у 5,9% дітей (Faraone et al. 2021). РДУГ є одним з найбільш досліджених розладів розвитку, для якого розроблені та впроваджені в практику протоколи медикаментозного лікування та психологічної допомоги, а також рекомендації з організації виховного і навчального процесу у закладах освіти (National Institute for Health and Care Excellence [NICE] 2019). Але ця комплексна система допомоги працює на відносно доброму рівні лише в декількох західних країнах - в Україні ж батьки таких дітей часто змушені самотужки долати безліч перешкод - від пошуку достатньо кваліфікованого психіатра для постановки діагнозу до боротьби з упередженим ставленням вчителів, інших дорослих і дітей. Не дивно, що такі батьки часто зазнають сильного дистресу — у них спостерігаються тривожні і депресивні симптоми, зниження самооцінки, погіршення сну та фізичного самопочуття (Пріб 2022). Для того, щоб допомогти українським батькам дітей з РДУГ покращити якість життя та здатність виконувати батьківську роль, необхідно дослідити особливості дистресу, пов’язаного з вихованням дітей з РДУГ в Україні.