Abstract:
У статті розглядається перекладацька техніка Єроніма Стрідонського (бл. 346–420) в контексті формування християнської літератури латинською мовою. Увагу зосереджено на теоретичних міркуваннях Єроніма про переклад як особливу форму літературної діяльності, проакцентовано його внесок у визначенні основних перекладознавчих категорій.