Sustainable Development Goals, Planetary Boundaries and the Common Good

De Tavernier, Johan

Home
→
Naukovi Zapysky UCU [Annals of the UCU] | Наукові записки УКУ
→
Cерія "Богослов'я"
→
2022 (вип. 9)
→
View Item

dc.contributor.author	De Tavernier, Johan
dc.date.accessioned	2023-10-19T11:34:40Z
dc.date.available	2023-10-19T11:34:40Z
dc.date.issued	2022
dc.identifier.citation	De Tavernier Johan. Sustainable Development Goals, Planetary Boundaries and the Common Good // Наукові записки УКУ [= Богослов'я, вип. 9]. Львів 2022, pp. 153–163.	uk
dc.identifier.uri	https://er.ucu.edu.ua/handle/1/4092
dc.description.abstract	Автор цього доробку дає оцінку радикальному оновленню католицького соціального вчення в енцикліці папи Франциска «Славен будь» (Laudato Si’), яке розширює поняття внутрішньої цінності (коли щось є цінним незалежно від своєї утилітарності) на не-людей. Хоч папа Франциск прямо не посилається на поняття «антропоцен» та не дає відповіді на те, як мають функціонувати «розумні межі» розвитку, його внесок можна розглядати як сумісний із концепцією планетарних меж Рокстрема. Стаття починається з аналізу критики, спрямованої проти деяких течій християнства як частково співвідповідальних за нову геологічну епоху під назвою «антропоцен». Далі дано оцінку нового розуміння сталого розвитку, яке враховує планетарні межі. У світлі цих спостережень наприкінці статті автор пропонує оновлене розуміння спільного блага. Якщо в основі людської економічної та соціальної діяльності, а також діяльності задля розвитку лежить ідея не прогресу, а безпечного простору для людської діяльності та процвітання і якщо дихотомія між людьми і природним світом замінена цілісним баченням усього як взаємозалежного й взаємопов’язаного, то традиційне католицьке поняття «bonum commune» означає не що інше, як справжній людський розвиток, котрий захищає як людську гідність, так і Боже творіння.	uk
dc.language.iso	en	uk
dc.publisher	Видавництво Українського католицького університету	uk
dc.subject	planetary boundaries	uk
dc.subject	Anthropocene	uk
dc.subject	Laudato Si’	uk
dc.subject	sustainable development	uk
dc.subject	планетарні межі	uk
dc.subject	антропоцен	uk
dc.subject	Laudato Si’	uk
dc.subject	сталий розвиток	uk
dc.title	Sustainable Development Goals, Planetary Boundaries and the Common Good	uk
dc.title.alternative	Цілі сталого розвитку, планетарні межі та спільне благо	uk
dc.type	Article	uk
dc.status	Опублікований і розповсюджений раніше	uk
dc.identifier.doi	10.47632/2075-4817-2022-9-153-163
dc.description.abstracten	This contribution assesses the radical update of Catholic Social Teaching in Francis’s encyclical Laudato Si’ that extends intrinsic value (independence from the usefulness for humans) to non-human creatures. While Francis does not explicitly refer to the notion of Anthropocene, nor provide an answer concerning how development’s “reasonable limits” should work, his contribution can nevertheless be seen as compatible with Rockström’s planetary boundaries concept. The article starts by examining the criticism directed against some strains of Christianity as co-responsible for the new geological epoch called “Anthropocene”, proceeds with evaluating the new understanding of sustainable development that considers planetary boundaries, and finishes with a reinterpretation of the common good in that light. If at the core of human economic, social, and developmental activities there is not progress, but a safe space in which humans can operate and flourish, and if the dichotomy between human beings and the natural world is replaced by an integral vision of everything as interconnected and interwoven, then the traditional Catholic concept of “bonum commune” receives another meaning: genuine human development that protects both human dignity and God’s creation.	uk
dc.relation.source	Наукові записки УКУ [= Богослов'я, вип. 9]. Львів 2022	uk