Bibliographic description:
De Tavernier Johan. Sustainable Development Goals, Planetary Boundaries and the Common Good // Наукові записки УКУ [= Богослов'я, вип. 9]. Львів 2022, pp. 153–163.
Abstract:
Автор цього доробку дає оцінку радикальному оновленню католицького соціального вчення в енцикліці папи Франциска «Славен будь» (Laudato Si’), яке розширює поняття внутрішньої цінності (коли щось є цінним незалежно від своєї утилітарності) на не-людей. Хоч папа Франциск прямо не посилається на поняття «антропоцен» та не дає відповіді на те, як мають функціонувати «розумні межі» розвитку, його внесок можна розглядати як сумісний із концепцією планетарних меж Рокстрема. Стаття починається з аналізу критики, спрямованої проти деяких течій християнства як частково співвідповідальних за нову геологічну епоху під назвою «антропоцен». Далі дано оцінку нового розуміння сталого розвитку, яке враховує планетарні межі. У світлі цих спостережень наприкінці статті автор пропонує оновлене розуміння спільного блага. Якщо в основі людської економічної та соціальної діяльності, а також діяльності задля розвитку лежить ідея не прогресу, а безпечного простору для людської діяльності та процвітання і якщо дихотомія між людьми і природним світом замінена цілісним баченням усього як взаємозалежного й взаємопов’язаного, то традиційне католицьке поняття «bonum commune» означає не що інше, як справжній людський розвиток, котрий захищає як людську гідність, так і Боже творіння.
