Abstract:
У статті представляється життєвий шлях о. Миколи Пристая, греко-католицького священика, одного із настоятелів Греко-католицької семінарії в 1940-х роках. Відмовившись возз’єднатися з РПЦ, він був насильно вивезений на спецпоселення, де змушений залишитися після свого звільнення. З виходом УГКЦ з підпільних умов існування він повернувся в Україну і на запрошення церковного керівництва працював викладачем та директором бібліотеки відновленої Львівської Духовної Семінарії Святого Духа, займаючись формуванням та розвитком бібліотечного фонду. Після його смерті бібліотека була названа на його честь.