Abstract:
В статті автор ділиться своїми спогадами про студентські роки у Римі, стан справ початку 80-их, поляризацію поглядів ієрархії й мирян щодо питання патріархату. Далі розкриває позицію патріарха Йосифа Сліпого щодо майбутнього Української Католицької Церкви: її патріархальний устрій, власне законодавство, самобутність і помісність. Також бажану перспективу православно-католицького екуменічного поєднання і спільного свідчення християнської віри. Підсумовуючи говорить, що дороговказ патріарха Йосифа є матрицею для доброї орієнтації його наступників, Синодам і кожній мислячій людині.
