Короткий опис (реферат):
У контексті змін умов й вимог навчальної діяльності у часі пандемії COVID-19,виклики підтримки психологічного благополуччя серед студентів стали ще більш актуальними. Карантинні обмеження (в т.ч. фізичне дистанціювання) дозволяють уникати коригуючого досвіду соціальної взаємодії, й очікувано можуть маскувати стійкі функціональні порушення, пов'язані з рівнем соціальної тривоги, та тим самим, посилити уникаючи поведінкові й когнітивні стратегії як значимі. Очікування негативної соціальної оцінки, заперечення власних потреб та невизначеність подальшої перспективи у контексті дистанційного навчання, може збільшити вразливість до соціального тривожного розладу по завершенню карантинних обмежень та необхідності повертатися до звичного життя. Проведений аналіз психоемоційного дискомфорту пов’язаного з соціальною тривогою серед студентів у період пандемії з огляду на напруженість ранніх дисфункційних схем особистості, розширив розуміння механізмів вразливості до порушень психосоціального функціонування. Отриманні результати можуть бути корисними під час розробки навчальних активностей у контексті дистанційного навчання на час пандемії та заходів психологічної підтримки студентів орієнтованих на коригування негативного досвіду соціальної взаємодії та обмеженої автономії.