dc.contributor.advisor |
|
|
dc.contributor.author |
Kechur, Roman
|
|
dc.contributor.author |
Yaskevych, Olha
|
|
dc.contributor.author |
Turetska, Khrystyna
|
|
dc.date.accessioned |
2022-07-08T12:17:39Z |
|
dc.date.available |
2022-07-08T12:17:39Z |
|
dc.date.issued |
2021 |
|
dc.identifier.citation |
Kechur, R. & Yaskevych, O. & Turezka, Kh. (2021). Psychoanalytic Manner and its Relation to the Literature. Psychological Journal, 7 (5), 85-
96. https://doi.org/10.31108/1.2021.7.5.8 [in Ukrainian] |
|
dc.identifier.uri |
https://er.ucu.edu.ua/handle/1/3130 |
|
dc.description.abstract |
Дане дослідження продовжує методологічну дискусію між психоаналітично-орієнтованими терапевтами та їх
колегами, які схильні розуміти суть терапевтичного процесу і терапевтичного впливу в категоріях кпт-підходу.
В фокус дослідження поставлено питання про зв’язок психоаналізу та літератури або навіть про психоаналіз як
літературу, а ключову особливість способу думання психоаналітика пропонується шукати саме в площині есте-
тики. Припускається, що на відміну від терапевтів кпт-підходу, які опираються на раціональне пізнання, психоа-
налітик схильний переживати терапевтичну реальність в естетичних категоріях, а його спроби вербалізувати
своє розуміння пацієнта ґрунтуються на літературній естетичній перспективі, Ймовірно, існує подібність між
роботою письменника, коли він намагається втілити задуманий / вигаданий образ на папері, та психоаналітика,
який пробує вкласти свою аналітичну інтуїцію про пацієнта в психодинамічну гіпотезу і написати його психоло-
гічний портрет.
Відтак, стаття присвячена викладу емпіричного дослідження терапевтичних текстів, зроблених в результаті
перегляду неструктурованого первинного інтерв’ю терапевтами з різною мірою терапевтичної освіти, професій-
ного досвіду і схильності до психодинамічного мислення. (З метою виявлення останньої здійснено україномовну
адаптацію методики «Порівняльна шкала психотерапевтичного процесу» (CPPS), встановлено її внутрішню
узгодженість та діагностичну валідність).
Результати аналізу одночасної незалежної критеріальної експертної оцінки текстів літературознавцями і суперві-
зорами психоаналітичної практики показали, що описам аналітиків літературність властива апріорі і тим біль-
шою мірою, чим більш вираженою є їх терапевтична якість. При цьому йдеться не стільки про художність ви-
кладу чи літературну майстерність, скільки про естетичний смак, чуття гарних VS кітчевих форм і здатність їх
оформлювати в нові гештальти на підставі чуттєвої гармонії. Відтак, обґрунтовано, що саме естетичний смак є
підставовою рисою терапевтичного пізнання аналітика. Саме на естетичній здатності аналітика тримається спе-
цифічна нецілеспрямованість його терапевтичного впливу, яка створює умови для розвитку справжньої самості
за Віннікотом і якнайдалі віддаляє терапевтичний процес від цілеспрямованого терапевтичного навчання. Від-
так, висновується, що вихід аналітика з позиції естетичного сприймання ризиковий тим, що терапевтичний
процес може звестися до кітчевих практик |
uk |
dc.language.iso |
uk |
uk |
dc.publisher |
Psychological Journal |
|
dc.publisher |
Psychological Journal |
|
dc.subject |
aesthetic cognition |
uk |
dc.subject |
esthetic sense |
uk |
dc.subject |
empathy |
uk |
dc.subject |
therapeutic perception |
uk |
dc.subject |
therapeutic position |
uk |
dc.subject |
countertranfserence |
uk |
dc.subject |
rational cognition |
uk |
dc.subject |
resistance |
uk |
dc.title |
Психоаналітичний стиль і його відношення до літератури |
|
dc.type |
Article |
uk |
dc.status |
Опублікований і розповсюджений раніше |
uk |
dc.subject.udc |
159.937 |
|
dc.description.abstracten |
This research continues the methodological
discussion between psychoanalytically-oriented therapists
and their colleagues, who understand the point, the process
and the influence of psychotherapy through a CBT-oriented
lens.
The central point of research is the question of
connections between psychoanalysis and literature, or even, of psychoanalysis itself as a kind of literature. The key
features of a psychoanalysts mode of thinking is to be
found in the plane of aesthetics.
It is proposed, that, unlike a CB-therapist, who
mainly goes by the rational principles of cognition, a
psychoanalyst is prone to experience the reality of
psychotherapy in terms of literary aesthetics, and their
attempts to verbalize their understanding of the patient is
based on a literary perspective. There exists certain
similarity between a writers work, as he tries to embody an
imaginary character onto a page, and an analysts work, as
he tries to incorporate his analytic intuition into a
psychodynamic hypothesis and create a psychological
portrait of the patient.
Thus, the article is focused on the empirical
exploration of therapeutic texts, made by therapists based
on viewing an unstructured first-session interview,
executed by therapists with different levels of
psychotherapeutic education, experience and predisposition
to psychoanalytic thinking.
(For measuring said predisposition an adaptation
of the Comparative Psychotherapy Process Scale(CPPS)
has been carried out, its inner coherence and diagnostic
validity have been established.
The results of simultaneous independent criterion-
based analysis of the produced texts by literary experts and
psychoanalytic supervisors have shown, that the literary
aesthetic is an a priory feature of the descriptions of
psychoanalysts, and the more so, the higher the analysts
therapeutic quality. This does not so much concern the
artistic value of the descriptions, but the artistic taste: the
ability to distinguish kitsch and artistic form, and the ability
to integrate them into new gestalts on basis of sensual
harmony. Thus, the evidence supports the claim, that
artistic taste is a fundamental feature of a psychoanalysts
therapeutic cognition. It is particularly the aesthetic ability
of the analyst, which allows for the specific non-goal-
oriented approach to his therapeutic influence, which gives
room to the development of the true Self according to
Winnicott, and further separates the therapeutic process
from the goal-oriented therapeutic learning. Thus it is
concluded, that the analytic process from the position of
aesthetics may fall under the risk of devolving into forms of
kitsch practices |
uk |
dc.relation.source |
Psychological Journal |
uk |
dc.relation.source |
Psychological Journal |
|