Психоаналітичний стиль і його відношення до літератури

Show simple item record

dc.contributor.advisor
dc.contributor.author Kechur, Roman
dc.contributor.author Yaskevych, Olha
dc.contributor.author Turetska, Khrystyna
dc.date.accessioned 2022-07-08T12:17:39Z
dc.date.available 2022-07-08T12:17:39Z
dc.date.issued 2021
dc.identifier.citation Kechur, R. & Yaskevych, O. & Turezka, Kh. (2021). Psychoanalytic Manner and its Relation to the Literature. Psychological Journal, 7 (5), 85- 96. https://doi.org/10.31108/1.2021.7.5.8 [in Ukrainian]
dc.identifier.uri https://er.ucu.edu.ua/handle/1/3130
dc.description.abstract Дане дослідження продовжує методологічну дискусію між психоаналітично-орієнтованими терапевтами та їх колегами, які схильні розуміти суть терапевтичного процесу і терапевтичного впливу в категоріях кпт-підходу. В фокус дослідження поставлено питання про зв’язок психоаналізу та літератури або навіть про психоаналіз як літературу, а ключову особливість способу думання психоаналітика пропонується шукати саме в площині есте- тики. Припускається, що на відміну від терапевтів кпт-підходу, які опираються на раціональне пізнання, психоа- налітик схильний переживати терапевтичну реальність в естетичних категоріях, а його спроби вербалізувати своє розуміння пацієнта ґрунтуються на літературній естетичній перспективі, Ймовірно, існує подібність між роботою письменника, коли він намагається втілити задуманий / вигаданий образ на папері, та психоаналітика, який пробує вкласти свою аналітичну інтуїцію про пацієнта в психодинамічну гіпотезу і написати його психоло- гічний портрет. Відтак, стаття присвячена викладу емпіричного дослідження терапевтичних текстів, зроблених в результаті перегляду неструктурованого первинного інтерв’ю терапевтами з різною мірою терапевтичної освіти, професій- ного досвіду і схильності до психодинамічного мислення. (З метою виявлення останньої здійснено україномовну адаптацію методики «Порівняльна шкала психотерапевтичного процесу» (CPPS), встановлено її внутрішню узгодженість та діагностичну валідність). Результати аналізу одночасної незалежної критеріальної експертної оцінки текстів літературознавцями і суперві- зорами психоаналітичної практики показали, що описам аналітиків літературність властива апріорі і тим біль- шою мірою, чим більш вираженою є їх терапевтична якість. При цьому йдеться не стільки про художність ви- кладу чи літературну майстерність, скільки про естетичний смак, чуття гарних VS кітчевих форм і здатність їх оформлювати в нові гештальти на підставі чуттєвої гармонії. Відтак, обґрунтовано, що саме естетичний смак є підставовою рисою терапевтичного пізнання аналітика. Саме на естетичній здатності аналітика тримається спе- цифічна нецілеспрямованість його терапевтичного впливу, яка створює умови для розвитку справжньої самості за Віннікотом і якнайдалі віддаляє терапевтичний процес від цілеспрямованого терапевтичного навчання. Від- так, висновується, що вихід аналітика з позиції естетичного сприймання ризиковий тим, що терапевтичний процес може звестися до кітчевих практик uk
dc.language.iso uk uk
dc.publisher Psychological Journal
dc.publisher Psychological Journal
dc.subject aesthetic cognition uk
dc.subject esthetic sense uk
dc.subject empathy uk
dc.subject therapeutic perception uk
dc.subject therapeutic position uk
dc.subject countertranfserence uk
dc.subject rational cognition uk
dc.subject resistance uk
dc.title Психоаналітичний стиль і його відношення до літератури
dc.type Article uk
dc.status Опублікований і розповсюджений раніше uk
dc.subject.udc 159.937
dc.description.abstracten This research continues the methodological discussion between psychoanalytically-oriented therapists and their colleagues, who understand the point, the process and the influence of psychotherapy through a CBT-oriented lens. The central point of research is the question of connections between psychoanalysis and literature, or even, of psychoanalysis itself as a kind of literature. The key features of a psychoanalysts mode of thinking is to be found in the plane of aesthetics. It is proposed, that, unlike a CB-therapist, who mainly goes by the rational principles of cognition, a psychoanalyst is prone to experience the reality of psychotherapy in terms of literary aesthetics, and their attempts to verbalize their understanding of the patient is based on a literary perspective. There exists certain similarity between a writers work, as he tries to embody an imaginary character onto a page, and an analysts work, as he tries to incorporate his analytic intuition into a psychodynamic hypothesis and create a psychological portrait of the patient. Thus, the article is focused on the empirical exploration of therapeutic texts, made by therapists based on viewing an unstructured first-session interview, executed by therapists with different levels of psychotherapeutic education, experience and predisposition to psychoanalytic thinking. (For measuring said predisposition an adaptation of the Comparative Psychotherapy Process Scale(CPPS) has been carried out, its inner coherence and diagnostic validity have been established. The results of simultaneous independent criterion- based analysis of the produced texts by literary experts and psychoanalytic supervisors have shown, that the literary aesthetic is an a priory feature of the descriptions of psychoanalysts, and the more so, the higher the analysts therapeutic quality. This does not so much concern the artistic value of the descriptions, but the artistic taste: the ability to distinguish kitsch and artistic form, and the ability to integrate them into new gestalts on basis of sensual harmony. Thus, the evidence supports the claim, that artistic taste is a fundamental feature of a psychoanalysts therapeutic cognition. It is particularly the aesthetic ability of the analyst, which allows for the specific non-goal- oriented approach to his therapeutic influence, which gives room to the development of the true Self according to Winnicott, and further separates the therapeutic process from the goal-oriented therapeutic learning. Thus it is concluded, that the analytic process from the position of aesthetics may fall under the risk of devolving into forms of kitsch practices uk
dc.relation.source Psychological Journal uk
dc.relation.source Psychological Journal


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search


Browse

My Account