Abstract:
В цій статті є вказані головні риси ідентичності Єпископа Київської Церкви у стислій формі. Виходячи із історичного досвіду сопричастя автор рисує проекцію завдань нинішнього єпископа, щоб він ставав будівничим мостів серед православних і католицьких частин колись єдиної Київської Церкви. Він показує, що така еклезіологічна перспектива можлива, якщо тільки перемовини між Константинополем, Римом і Києвом ставатимуть завжди більш якісними.
