Короткий опис (реферат):
Визначено головні елементи феноменологічної теорії людського пізнання, наголошено на важливості осмислення природи людської свідомості та пізнавального стосунку людини до дійсності на підставі феноменологічного прояснення ідей інтенційності, феномену та досвіду. Розглянуто елементи феноменологічної відповіді на класичну гносеологічну проблему подолання дистанції між суб’єктивним та об’єктивним полюсами пізнання, між розумом і буттям. Представлено розуміння феноменології як філософського проекту, що дає змогу повернути ідею об’єктивності та істини в орбіту людського пізнання і мислення. На підставі феноменологічного тлумачення життя людського розуму запропоновано парадигму раціональності, яка вбачає основну ціль пізнання у пошуку першоджерела споглядання дійсності відповідно до її природи і стилю презентації. На цьому тлі також сформульовано питомі завдання феноменологічної епістемології.
