Abstract:
У статті розглядається проблема релігійного досвіду в постсекулярній культурі сучасної Европи. Визначаючи західноевропейський простір як цивілізацію, сформовану соціокультурними процесами урбанізації, раціоналізації, індустріялізації, лібералізації та секуляризації, вчені дедалі частіше констатують відродження релігійного світовідчуття. Виникає питання про перспективи цього релігійного ренесансу, зокрема чи не стане апеляція до досвіду сакрального претекстом для демонізації опонентів та ескалації задавнених і нових міжцивілізаційних суперечностей та конфліктів. Відповідь, на думку автора, залежить від того, наскільки адекватно нам вдасться зрозуміти й описати релігійний досвід людини з персоналістичної перспективи, з позиції особистих стосунків людини з Богом.
