Женевський період Українського соціологічного інституту та розвиток української соціології 1919-1939 рр.

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Sudyn, Danylo
dc.contributor.author Судин, Данило
dc.date.accessioned 2021-07-11T20:11:55Z
dc.date.available 2021-07-11T20:11:55Z
dc.date.issued 2020
dc.identifier.citation Судин Д. Женевський період Українського соціологічного інституту та розвиток української соціології 1919-1939 рр. // Україна — Швейцарія: маловідомі сторінки історії та сучасність: науковий збірник / Упоряд. Ірина Матяш. Берн–Київ: Інститут історії України НАН України, 2020. С.157-172. uk
dc.identifier.uri https://er.ucu.edu.ua/handle/1/2738
dc.description.abstract У статті запропоновано аналіз Женевського періоду в історії Українського соціологічного інституту(серпень1919 р. — березень1920 р.) та його ролі у розвитку української соціології в еміграції у міжвоєнний період 1919–1939 рр. Перша частина статті містить аналіз політичних обставин, що сприяли втіленню ідеї Грушевського створити українську соціологічну інсти-туцію. Першочергово, Грушевський мав намір створити Український соціоло-гічний інститут як прикриття для політичної організації— Комітету незалежної України. Останній був надпартійною організацією, утвореною здебільшого Ук-раїнською партією есерів(УПСР) та Українською соціал-демократичною робіт-ничою партією(УСДРП). Він мав подвійну мету: по-перше, інформувати західні суспільства про Україну та український національний рух; по-друге, пред-ставляти Україну у світовій політиці. Але оскільки УПСР виступала проти українського уряду, сформованого УСДРП, Грушевський не міг очікувати фі-нансової підтримки Комітету. Тому він вирішив створити установу«під при-криттям» з такими ж явними функціями для того, щоб отримати фінансування від української влади. Перша частина статті пропонує аргументи, що підтвер-джують це твердження. Друга частина статті показує процеси, за допомогою яких Український соціологічний інститут став незалежною науково-дослідною установою. Він успадкував видавничий план Комітету незалежної України. Останній втратив свої надпартійні риси, оскільки УСДРП вирішила вийти з Комітету через політичні розбіжності. Тож Грушевський вирішив передати основні наукові функції від Комітету до Українського соціологічного інституту. Цей процес розпочався в Женеві, але закінчився у Празі, під час другого періоду діяльності Українського соціологічного інституту. Остання частина статті про-понує стислий підсумок основних впливів Женевського періоду Українського соціологічного інституту на розвиток української соціології в еміграції в між-воєнний період1919–1939 років. Це показує, що Український соціологічний інститут забезпечив основу для майбутньої соціологічної діяльності українських науковців в еміграції. uk
dc.language.iso uk uk
dc.publisher Інститут історії України НАН України uk
dc.subject Український соціологічний інститут uk
dc.subject українська соціологія в еміграції uk
dc.subject українська міжвоєнна соціологія uk
dc.subject Михайло Грушевський uk
dc.title Женевський період Українського соціологічного інституту та розвиток української соціології 1919-1939 рр. uk
dc.title.alternative Geneva period of The Ukrainian Sociological Institute and the development of Ukrainian sociology in 1919–1939 uk
dc.type Article uk
dc.status Опублікований і розповсюджений раніше uk
dc.subject.udc 316.2(091):[94-054.72(477)“1919/1920”]
dc.description.abstracten The article offers analysis of Geneva period in history of Ukrainian Sociological Institute (august 1919 — march 1920) and its role in development of Ukrainian sociology on emigration during interwar period 1919–1939. First part of the article contains analysis of political circumstances, which fostered Hrushevsky’s idea to create Ukrainian sociological institution. According to original Hrushevsky intention Ukrainian Sociological Institute was created as cover institution for political organization The Committee of Independent Ukraine. The latter was supra-party organization, formed mostly of Ukrainian Socialist-Revolutionary Party (USRP) and Ukrainian Social Democratic Labour Party (USDLP) members. Its aim was double: first, to inform Western societies aboutUkraine and Ukrainian national movement, and second, to represent Ukraine in world politics. But as USRP was in opposition to Ukrainian government, formed by USDLP, Hrushevsky couldn’t expect financial support for the Committee. So he decided to create cover institution with same manifest functions — in order to get funding from Ukrainian government. First part of the article offers argument, which proves this statement. Second part of the article shows processes, by which Ukrainian Sociological Institute became independent research institution. It inherited publishing plan for the Committee of Independent Ukraine. The latter lost its supra-party features, as USDLP decided quitting the Committee due to political differences. So Hrushevsky decided to transfer major research functions from the Committee to the Ukrainian Sociological Institute. This process started in Geneva, but was finished in Prague — during second period of Ukrainian Sociological Institute activities. The last part of article offers brief summary of major influences of Geneva period of Ukrainian Sociological Institute on development of Ukrainian sociology on emigration during interwar period 1919–1939. It shows that Ukrainian Sociological Instituteprovided frame for future sociological activities of Ukrainian scholars on emigration. uk
dc.relation.source Україна — Швейцарія: маловідомі сторінки історії та сучасність: науковий збірник / Упоряд. Ірина Матяш. Берн–Київ: Інститут історії України НАН України, 2020. uk


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу

Пошук


Перегляд

Мій обліковий запис