Бібліографічний опис:
Судин Д. Женевський період Українського соціологічного інституту та розвиток української соціології 1919-1939 рр. // Україна — Швейцарія: маловідомі сторінки історії та сучасність: науковий збірник / Упоряд. Ірина Матяш. Берн–Київ: Інститут історії України НАН України, 2020. С.157-172.
Короткий опис (реферат):
У статті запропоновано аналіз Женевського періоду в історії
Українського соціологічного інституту(серпень1919 р. — березень1920 р.) та
його ролі у розвитку української соціології в еміграції у міжвоєнний період
1919–1939 рр. Перша частина статті містить аналіз політичних обставин, що
сприяли втіленню ідеї Грушевського створити українську соціологічну інсти-туцію. Першочергово, Грушевський мав намір створити Український соціоло-гічний інститут як прикриття для політичної організації— Комітету незалежної
України. Останній був надпартійною організацією, утвореною здебільшого Ук-раїнською партією есерів(УПСР) та Українською соціал-демократичною робіт-ничою партією(УСДРП). Він мав подвійну мету: по-перше, інформувати західні
суспільства про Україну та український національний рух; по-друге, пред-ставляти Україну у світовій політиці. Але оскільки УПСР виступала проти
українського уряду, сформованого УСДРП, Грушевський не міг очікувати фі-нансової підтримки Комітету. Тому він вирішив створити установу«під при-криттям» з такими ж явними функціями для того, щоб отримати фінансування
від української влади. Перша частина статті пропонує аргументи, що підтвер-джують це твердження. Друга частина статті показує процеси, за допомогою
яких Український соціологічний інститут став незалежною науково-дослідною
установою. Він успадкував видавничий план Комітету незалежної України.
Останній втратив свої надпартійні риси, оскільки УСДРП вирішила вийти з
Комітету через політичні розбіжності. Тож Грушевський вирішив передати
основні наукові функції від Комітету до Українського соціологічного інституту.
Цей процес розпочався в Женеві, але закінчився у Празі, під час другого періоду
діяльності Українського соціологічного інституту. Остання частина статті про-понує стислий підсумок основних впливів Женевського періоду Українського
соціологічного інституту на розвиток української соціології в еміграції в між-воєнний період1919–1939 років. Це показує, що Український соціологічний
інститут забезпечив основу для майбутньої соціологічної діяльності українських
науковців в еміграції.