Abstract:
У статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас.
В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві «українські сюжети», які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема.
У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої.