Abstract:
Предметом вивчення у цій статті є софістичне вчення про силу переконливого слова і про психологічні передумови його впливу на слухачів. Аналізуючи «під мікроскопом» фундаментальні категорії риторичної концепції античності, авторка спробувала віднайти і показати важливі доктринальні інтуїції Горгія Леонтинця щодо розуміння напруги між істиною і уявленням, істиною і правдоподібністю, істиною і задоволенням, істиною і обманом. Мабуть, ніхто до Горгія не приділяв стільки уваги природі ораторського слова, а тому його філософські міркування, зокрема про психологічний аспект переконування словом, мають непроминальну історичну вартість і водночас не втрачають актуальності для розуміння феноменів сучасної риторичної практики.