Громадське обговорення законопроєктів на веб-платформі Верховної Ради України як інструмент залучення громадськості та експертного середовища до прийняття рішень українського парламенту

Abstract

Магістерська робота присвячена аналізу сутності, ролі і значення громадського обговорення як інструменту залучення громадськості та експертного середовища до прийняття рішень українським парламентом, аналізу стану та системи управління процесами залучення громадськості, а також існуючих інституційно-організаційних та психологічних бар’єрів для ефективного залучення громадян з використанням веб-платформи Верховної Ради України. У роботі узагальнюються наявні у нормативно-правовій площині підходи до організації процесів залучення громадськості, зокрема за допомогою існуючих механізмів електронної демократії, на підставі чого робиться висновок, що основні напрями роботи мають охоплювати знаннєвий компонент (тобто розвиток необхідних знань), діяльнісний (який охоплює уміння та навички), а також ціннісну складову, які всі є взаємопов’язаними. Зазначається, що у рамках імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також виконання Планів заходів з імплементації Угоди про асоціацію, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України, та оновленого Порядку денного Асоціації Україна - ЄС, Україна має низку зобов’язань, у галузі електронних комунікацій, впорядкування електронних мереж, надання електронних послуг тощо. Ілюструються приклади використання інструментів електронної демократії в інших країнах (участь в електронних консультаціях, спілкування з органами влади). Розкриваються інституційно-організаційні аспекти, вирішення яких є критично важливим для ефективного залучення громадян та експертного середовища до прийняття рішень (прогалини нормативно-правового забезпечення, соціально-психологічні бар’єри, потреби інформаційно-аналітичного супроводу). На підставі аналізу використання веб-платформи Верховної Ради України ідентифікуються аспекти діяльності представників комітетів та секретаріатів ВРУ і неурядових організацій, що вимагають специфічних знань, умінь та навичок, а також передбачають наявність певних цінностей. З урахуванням проаналізованих складових інформаційно-аналітичного супроводу та нормативно-правового забезпечення, авторкою сформульовано висновок щодо потреби у формуванні культури цифрової партисипації, що передбачає розвиток знань, навичок і компетенцій серед працівників секретаріатів комітетів ВРУ, які б дозволяли їм працювати з різними групами стейкхолдерів у своїй щоденній роботі, належно реагувати на пропозиції громадськості та експертів, не допускати «символічної» участі, а також застосовувати ставлення та цінності, що дозволяють отримувати справжню користь та забезпечувати ефективну громадянську участь.