Короткий опис (реферат):
У статті розглянуто вживання Святого Письма в давньому християнстві. Виходячи з текстуального передання, не завжди можна чітко відокремити «канонічні» і «позаканонічні» писання. Значно важливіше, що для християнських читачів старозавітні тексти, як і пов’язані з ними давні єврейські джерела, мали особливу вагу для розуміння Святого Письма, яке для християн складається зі Старого і Нового Завітів. «Сентенції Сирійського Менандра» представлено як дивовижний приклад поєднання біблійних єврейських традицій мудрості, грецької філософської та етичної освіти і християнського передання етосу, що був спільним для пізньоантичної доби.