Abstract:
Стаття є скромним оглядом роздумів Йозефа Ратцінґера (1927–) про Церкву. Вона має на меті розглянути твердження Ратцінґера, що розуміння Церкви осягається через її літургію. У той час, як деякі люди мають спокусу зробити її простішою і практичнішою, до певної міри людською конструкцією, Церква має досвідчуватися й осмислюватися як таїнство самого Бога. Це не означає, що вона не має людського чи практичного аспекту. Коли Ратцінґер представляє євхаристійну еклезіологію, нам слід звертати увагу не тільки на те, щоб доповнити соціологічне пояснення Церкви об’явленням як догматичною правдою, а й щоб визначити та розрізнити різні рівні
євхаристійної еклезіології. Тут насамперед розглянуто зв'язок Євхаристії
з Церквою у світлі Христа, таїнств і християнського життя.
