Abstract:
Духовне богослов’я в сучасному розумінні цього терміна – дисципліна ще
дуже молода, хоча його зачатки простежуються вже в Отців Церкви та
богословів-схоластів. Ця молодість стосується не фундаментальних істин,
а його актуальної організації. Вона зумовлює потребу кращого вираження
цих істин в адекватніших з функціонального погляду тезах, як і запрова-
дження сучаснішої концептуальної інфраструктури, якою свого часу була
неосхолатична раціональна психологія, згодом відсунута на задній план екс-
периментальною психологією та соціологією. Наголошуючи на молодості
цієї дисципліни, ми вказуємо на необхідність її дальшого розвитку. Найжит-
тєздатніша форма її існування – це єдність догматики і духовности, яку ми
бачимо у трьох її представників: Іринея Осера, Карла Ранера та Ганса Урса
фон Бальтазара.
