Початки просторової локації Львова в останній третині ХІІІ століття

Abstract

Уява про просторову структуру Львова кінця ХІІІ ст. залишалася незмінною протягом останніх ста – ста п’ятдесяти років. Так само усталилося переконання, що князь Лев надав першому німецькому війту Бертольду Штехеру нерухомість у межах і поруч сучасного містечка Винники. Однак просторовий ретроспективний аналіз показує, що ще до надання Львову магдебурзького права Казимира ІІІ у 1356 р. існували як мінімум три об’єкти з рисами, що відповідали засадам просторовій локації міста на магдебурзькому праві: лан, млин та міське село. Перший з них – лан костелу Діви Марії – тягнувся між Старостинською юридикою (колишнім подолом княжого періоду) і міським селом Замарстинів, а млин Штехера розташовувався безпосередньо поруч перших двох. Аналіз низки документів дозволяє стверджувати, що міське село Замарстинів було засноване ще в останній чверті ХІІІ ст. і мало статус маєтку війта Штехера і, очевидно, іншу назву. Ці просторові об’єкти, згадки про іригаційні роботи князя Лева та окремі планувальні особливості магдебурзького середмістя переконують, що в просторовому вимірі магдебурзьке право поширилося на Львів у княжу добу наприкінці ХІІІ ст.