Abstract:
В основу статті поставлено інтерв’ю митрополита Мелітона, декана постійного єпископського Синоду екуменічного Константинопольського Патріархату, яке появилося 15 січня 1984 року у французькому католицькому щоденнику «Ла Круа». Йдеться про причини, які розділюють Церкви і унеможливлюють їхню єдність. Це зокрема догмат про універсальний примат і непомильність Папи, «питання уніятства», інша ментальність. Другу частину статті автор будує на консолідуючому вченні католицького богослова Карла Ранера. У розумінні цього богослова, ніяка помісна Церква не мала б засуджувати те, що інша уважає частиною свого віровизнання. Говорить, що провідники Церков мали б вже тепер «сміливо самі здійснювати єдність Церков».
