Abstract:
Автор аналізує публікацію в «Інформаційній Службі для Східних Церков», що є періодичною публікацією Священної Конгрегації для Східних Церков. Там є чотири документи, з яких в перших двох говориться про призначення українських єпископів у Пармі і Саскатуні. Автор пише, що Папа Римський призначає, а не Український Синод. І що Український Синод не має своєї власної виборчої волі. Далі аналізує третю і четверту публікації, які говорять про окремий спосіб виборів у інших Патріарших Синодах в Католицькій Церкві. А зокрема вибори Патріяршого Халдейського Синоду і вибори в Сирійській Церкві, де ми знаходимо в них прикметник «патріярший», що не появляється у відношенні до Української Церкви. В кінці автор говорить, що вибори є одним з прав, які найбільше спричинилися до збереження особистості Східних Церков. Коли Синод приступає до виборів, він тим виявляє і зберігає власну гідність і власну волю! А в Українській Церкві це так не відбувається.
