Abstract:
В статті автор намагається пояснити співдію між «єдиним хрещенням» і «одним Тілом Христовим». Він це робить увівши термін «хрещення богосинівства», аргументуючи, що Церква як Тіло Христове покликана стати новим Народом Божим. Цей новий народ, через Хрещення кожного, стає «духовним домом і святим священством». Хрещення як «подія», незалежно від його виду й канонічності, вводить людину у вимір Тіла Христового задля необмеженого конфесійними бар`єрами «богосинівства» Церкви, і це має бути однією з основ єднання роз’єднаних частин Церкви. Автор теж подає Революцію Гідності як приклад пережиття, наближений до християнського хрещення. Осягаючи на Майдані свої глибини, людина, через виняткові форми хрещальної купелі, зустрічала самого Бога. Стаття вглиблюється в розуміння впливу хрещення на Церкву та радше залежності Церкви-організації від події хрещення, яка - коли переживається у своїй цілості - повинна допроваджувати до інтегральності пережиття Тіла Христового.
