Abstract:
У статті розглянуто енігматичний дискурс медіатекстів. Автор стверджує, що сучасну людину пара-
доксальним чином залучено до міфологічного середовища, до енігматичного дискурсу, що найповніше пред-
ставлений у медіатекстах. Панування та популярність енігматичних наративів пов’язані з підсвідомим
світовідчуттям людини постмодерну.
Проблема полягає в тому, що кількість енігматичних медіатекстів дедалі зростає, але здатність ауди-
торії розпізнавати їх вірогідність та фільтрувати неправдиві меседжі поступово знижується. У статті
окреслені основні підходи до аналізу енігматичних медіатекстів з метою пояснення ключових механізмів
їх функціонування і принципів побудови. У дослідженні енігматичних наративів зроблено акцент на влас-
не наративному аналізі через типи оповідей, а також на структурно-функціональному підході.
,