Abstract:
У статті стверджується, що медіакультура активно використовує сакральний топос, апокаліптичні
наративи як потужний чинник впливу на аудиторію, залучення уваги й отримання ефектів. Експансія апо-
каліптичних медіатекстів детермінована особливим постмодерновим станом суспільства, де «епістемоло-
гічна туга» і невпевненість породжує страхи і песимізм, розгубленість і марновірство.