“Києву – 1500 років”: офіційні образ та пам’ять пізньорадянського Києва у світлі відзначення ювілею міста

Abstract

Новий етап російсько-української війни, який розпочався 24 лютого 2022 року, різко загострив питання «трьох Д»: декомунізації, деколонізації та дерусифікації. Окрім суспільних обговорень активізувалась і академічна дискусія. Проте ми досі не маємо достатнього масиву ґрунтовних досліджень, присвячених пізньорадянським політикам пам’яті в радянській Україні, продуктом яких, до речі, стали ті пам’ятники та монументи, навколо яких тривають гострі суперечки і які стають об’єктами демонтажу. Через брак академічного осмислення відповідних тематик візія пізньорадянського минулого України виявляється доволі тривіалізованою, зводячись до чорно-білих опозицій та історичних кліше, яким складно віднайти альтернативу. Відсутність достатнього вивчення політик пам’яті в радянській Україні часів пізнього соціалізму є критичною прогалиною в радянології, відповідно дослідження в цьому напрямку, зокрема такого елементу цих політик, як 1500-річний ювілей Києва, який святкувався в радянській Україні в 1982 р., його наративного наповнення та зовнішніх рецепцій є вкрай актуальними.