dc.contributor.author |
Кошевко, Єва
|
|
dc.date.accessioned |
2024-07-25T08:41:48Z |
|
dc.date.available |
2024-07-25T08:41:48Z |
|
dc.date.issued |
2024 |
|
dc.identifier.citation |
Кошевко Є. Перформативні практики як інструмент роботи з травмою
(на прикладі нових жіночих спільнот Львова після 24.02.2022) : бакалаврська робота (034 «Культурологія»). Український католицький університет. Кафедра культурології. Львів: УКУ, 2024, 43 с. |
uk |
dc.identifier.uri |
https://er.ucu.edu.ua/handle/1/4643 |
|
dc.description.abstract |
Робота поділяється дві теоретичні частини та емпіричну. Одна з теоретичних частин пов’язана з перформансом і перформативними практиками, друга — зі спільнотами та травмою. Спочатку розглянуто перехід від пам’яті тіла до перформативності пам’яті, також окресленні такі поняття як «перформативний поворот», «перформанс» та «перформативні практики». Спільноти розглядаються через призму поняття «комунітас» Віктора Тернера — відчуття спільної людяності та накладаються на концепцію колективної травми. Гіпотеза будується на тому, що перформанси, які відбуваються у лімінальних просторах, у яких утворюються комунітас формуюють спільність, де з’являється можливість відчути спільність та підтримку, які сприяють трансформації і наближають до процесу зцілення. Дослідницею було проведено два глибинні інтерв’ю з перформерками-ініціаторками спільнот — Наталією Рибкою-Пархоменко та Вікторією Миронюк та аналіз їх проєктів таких як «Співочі сніданки» та «Клініка зцілення зламаного серця». |
uk |
dc.language.iso |
uk |
uk |
dc.subject |
перформативні практики |
uk |
dc.subject |
перформанс |
uk |
dc.subject |
спільнота |
uk |
dc.subject |
жіночі спільноти |
uk |
dc.subject |
комунітас |
uk |
dc.subject |
колективна травма |
uk |
dc.subject |
зцілення |
uk |
dc.subject |
лімінальність |
uk |
dc.subject |
пам’ять |
uk |
dc.subject |
тіло |
uk |
dc.subject |
війна |
uk |
dc.subject |
трансформація |
uk |
dc.subject |
performative practices |
uk |
dc.subject |
performance |
uk |
dc.subject |
community |
uk |
dc.subject |
women's communities |
uk |
dc.subject |
communitas |
uk |
dc.subject |
collective trauma |
uk |
dc.subject |
healing |
uk |
dc.subject |
liminality |
uk |
dc.subject |
memory |
uk |
dc.subject |
body |
uk |
dc.subject |
war |
uk |
dc.subject |
transformation |
uk |
dc.title |
Перформативні практики як інструмент роботи з травмою (на прикладі нових жіночих спільнот Львова після 24.02.2022) |
uk |
dc.type |
Preprint |
uk |
dc.status |
Публікується вперше |
uk |
dc.description.abstracten |
Paper is divided into two theoretical and empirical parts. One of the theoretical parts is related to performance and performative practices, the second to communities and trauma. First, the transition from body memory to the performativity of memory is considered, as well as the outline of such concepts as the «performative turn», «performance» and «performative practices». Communities are viewed through the prism of Victor Turner's concept of «communitas» — a sense of shared humanity and are superimposed on the concept of collective trauma. The hypothesis is based on the fact that performances that take place in liminal spaces, in which communitas are formed, form a community, where there is an opportunity to feel togetherness and support, which contribute to transformation and bring closer to the healing process. The researcher conducted two in-depth interviews with performers-initiators of communities — Nataliya Rybka-Parkhomenko and Victoria Myronyuk and analysis of their projects such as «Singing Breakfasts» and «Broken Heart Healing Clinic». |
uk |