Провина вцілілого в контексті проактивної громадської позиції під час війни в Україні: роль психологічної гнучкості

Abstract

Провина вцілілого – це феномен який яскраво переживають українці у зв’язку із повномасштабним вторгненням, проте його дослідження не достатні. Метою цієї роботи стало визначення того, чи може проактивна діяльність бути стратегією зменшення провини вцілілого, і яку роль при цьому буде відігравати психологічна гнучкість особи. Було проведено кореляційне дослідження, у якому взяли участь 102 особи віком 13-51 років, які заповнили опитувальники «Провина вцілілого», «Психологічна гнучкість» (AAQ-2) та «Рівень дистресу» (К6). У роботі було створено опитувальник провини вцілілого в умовах війни, який продемонстрував значущі показники надійності та валідності. Знайдено зв'язок між провиною вцілілого та дистресом, емоційною гнучкістю, статтю, місцем проживання досліджуваних. Втім між провиною вцілілого та проактивною громадською позицією зв’язку не було виявлено. За результатами поточного дослідження можна стверджувати, що феномен провини вцілілого у цілому має більший зв'язок з негативною емоційністю, більше притаманний жінкам та особам, що виїхали закордон. Саме психологічна негнучкість виступає значущим предиктором провини вцілілого. Зважаючи на результати, можна стверджувати, що не активна громадська позиція, а радше навички емоційної регуляції відіграють роль у переживанні провини вцілілого.