dc.description.abstract |
Тривожність дитини залежить від різноманітних чинників, зокрема і життєстійкості матері. Втім, роль саме цього психологічного феномену часто не береться до уваги, коли ведеться робота з дітьми у навчальних закладах чи при індивідуальній терапії. Метою цієї роботи було показати вагомість саме фактору життєстійкості, щоб приділяти йому більше уваги в прикладному дискурсі, розробляти психоедукаційні програми, створювати групи взаємопідтримки тощо. За допомогою крос-секційного дослідження було здійснено опитування в гугл-формі серед матерів дітей віком 8-11 років, загальна кількість яких склала 110 осіб. Було виявлено кореляційну залежність між шкалами опитувальників тривожності та життєстійкості (r в межах -0.42 – (-0.20). Показники внутрішньої узгодженості тверджень методик (Альфа Кронбаха в межах 0.82-0.91) підтверджують їх надійність. Регресійна модель показала 23% дисперсії, які припадають на шкали життєстійкості у формуванні тривожності. |
uk |