Hope that All Can Be Saved: A Reconsideration and Joint Reading with Congar of Rahner’s “Anonymous Christian”

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Weisel, Aaron James
dc.date.accessioned 2023-10-18T11:53:21Z
dc.date.available 2023-10-18T11:53:21Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.citation Weisel Aaron James. Hope that All Can Be Saved: A Reconsideration and Joint Reading with Congar of Rahner’s “Anonymous Christian” // Наукові записки УКУ [= Богослов'я, вип. 9]. Львів 2022, с. 95–113. uk
dc.identifier.uri https://er.ucu.edu.ua/handle/1/4087
dc.description.abstract ідея «анонімного християнина» Карла Ранера викликала багато недоброзичливості. Однак Ранер наполегливо стверджує, що існування цього явища є необхідним наслідком розробленого II Ватиканським собором учення щодо міжрелігійного богослов’я і постійного визнання Церквою Ісуса Христа як єдиного посередника спасіння. Ранер знаходить неявного союзника в особі Іва Конґара, який виявляв особливий інтерес до спасіння нехристиян і легітимності нехристиянських релігій. Він по суті погоджується з Ранером, але відкидає назву, яку обрав його колега-єзуїт. У статті розглянуто кілька відповідних документів ІІ Ватиканського собору, щоб показати значення і правдиву цінність тези Раннера. uk
dc.language.iso en uk
dc.publisher Видавництво Українського католицького університету uk
dc.subject Карл Ранер uk
dc.subject Ів Конґар uk
dc.subject анонімний християнин uk
dc.subject ІІ Ватиканський собор uk
dc.subject євангелізація uk
dc.subject Karl Rahner uk
dc.subject Yves Congar uk
dc.subject Anonymous Christian uk
dc.subject Vatican II uk
dc.subject Evangelization uk
dc.title Hope that All Can Be Saved: A Reconsideration and Joint Reading with Congar of Rahner’s “Anonymous Christian” uk
dc.title.alternative Надія, що всі можуть спастися: переосмислення і спільне читання з Конґаром «анонімного християнина» Карла Ранера uk
dc.type Article uk
dc.status Опублікований і розповсюджений раніше uk
dc.description.abstracten Much ill will has been directed at Karl Rahner’s idea of the “Anonymous Christian” in light of the drop in evangelistic fervor in the post-Vatican II era. Yet Rahner is emphatic in his assertions that this phenomenon’s existence is a necessary implication of Vatican II’s developed articulations on interreligious theology and the Church’s perennial attribution of the sole salvific mediatorship to Jesus Christ. Rahner finds an implicit ally in Yves Congar, who carried a particular interest in the salvation of non-Christians and the legitimacy of non-Christian religions. He agrees in substance with Rahner, but objects to the name his Jesuit counterpart chooses. This paper brings several relevant Vatican II documents into discussion to draw out the significance and rightful value of Rahner’s thesis. uk
dc.relation.source Наукові записки УКУ [= Богослов'я, вип. 9]. Львів 2022 uk


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу

Пошук


Перегляд

Мій обліковий запис