dc.contributor.author |
Weisel, Aaron James
|
|
dc.date.accessioned |
2023-10-18T11:53:21Z |
|
dc.date.available |
2023-10-18T11:53:21Z |
|
dc.date.issued |
2022 |
|
dc.identifier.citation |
Weisel Aaron James. Hope that All Can Be Saved: A Reconsideration and Joint Reading with Congar of Rahner’s “Anonymous Christian” // Наукові записки УКУ [= Богослов'я, вип. 9]. Львів 2022, с. 95–113. |
uk |
dc.identifier.uri |
https://er.ucu.edu.ua/handle/1/4087 |
|
dc.description.abstract |
ідея «анонімного християнина» Карла Ранера викликала багато недоброзичливості. Однак Ранер наполегливо стверджує, що існування цього явища є необхідним наслідком розробленого II Ватиканським собором учення щодо міжрелігійного богослов’я і постійного визнання Церквою Ісуса Христа як єдиного посередника спасіння. Ранер знаходить неявного союзника в особі Іва Конґара, який виявляв особливий інтерес до спасіння нехристиян і легітимності нехристиянських релігій. Він по суті погоджується з Ранером, але відкидає назву, яку обрав його колега-єзуїт. У статті розглянуто кілька відповідних документів ІІ Ватиканського собору, щоб показати значення і правдиву цінність тези Раннера. |
uk |
dc.language.iso |
en |
uk |
dc.publisher |
Видавництво Українського католицького університету |
uk |
dc.subject |
Карл Ранер |
uk |
dc.subject |
Ів Конґар |
uk |
dc.subject |
анонімний християнин |
uk |
dc.subject |
ІІ Ватиканський собор |
uk |
dc.subject |
євангелізація |
uk |
dc.subject |
Karl Rahner |
uk |
dc.subject |
Yves Congar |
uk |
dc.subject |
Anonymous Christian |
uk |
dc.subject |
Vatican II |
uk |
dc.subject |
Evangelization |
uk |
dc.title |
Hope that All Can Be Saved: A Reconsideration and Joint Reading with Congar of Rahner’s “Anonymous Christian” |
uk |
dc.title.alternative |
Надія, що всі можуть спастися: переосмислення і спільне читання з Конґаром «анонімного християнина» Карла Ранера |
uk |
dc.type |
Article |
uk |
dc.status |
Опублікований і розповсюджений раніше |
uk |
dc.description.abstracten |
Much ill will has been directed at Karl Rahner’s idea of the “Anonymous Christian” in light of the drop in evangelistic fervor in the post-Vatican II era. Yet Rahner is emphatic in his assertions that this phenomenon’s existence is a necessary implication of Vatican II’s developed articulations on interreligious theology and the Church’s perennial attribution of the sole salvific mediatorship to Jesus Christ. Rahner finds an implicit ally in Yves Congar, who carried a particular interest in the salvation of non-Christians and the legitimacy of non-Christian religions. He agrees in substance with Rahner, but objects to the name his Jesuit counterpart chooses. This paper brings several relevant Vatican II documents into discussion to draw out the significance and rightful value of Rahner’s thesis. |
uk |
dc.relation.source |
Наукові записки УКУ [= Богослов'я, вип. 9]. Львів 2022 |
uk |