Східно-сирійське богослов’я Святого Духа: первісний символізм та його пізніша інтерпретація

Abstract

У статті авторка насамперед стисло представляє історичну панораму сирійського контексту, з особливим наголосом на окремих рисах східно-сирійського богослов’я, аналізує ключові аспекти ранньо-сирійської пневматології, зокрема метафорично-символічний спосіб богослов’я, характерний для цього періоду. Далі авторка аналізує символи, які найчастіше використовувалися в сирійському контексті, щоб окреслити роль Святого Духа в історії спасіння. Друга частина статті присвячена короткому огляду пневматології антіохійського богослова Теодора Мопсуестійського, яка вважається оригінальною на усьому постнікейському богословському просторі і мала значний вплив на формування пізнішого східно-сирійського богослов’я.

W artykule autorka przede wszystkim krótko przedstawia historyczną panoramę kontekstu syryjskiego, ze szczególnym uwzględnieniem niektórych cech teologii wschodniosyryjskiej, a także analizuje kluczowe aspekty wczesnej pneumatologii syryjskiej, w szczególności metaforyczno-symboliczny sposób teologii, charakterystyczne dla tego okresu. Autorka analizuje symbole najczęściej używane w kontekście syryjskim, aby nakreślić rolę Ducha Świętego w historii zbawienia. Druga część artykułu poświęcona jest krótkiemu przeglądowi pneumatologii teologa antiocheńskiego Teodora z Mopsuestii, uznawanej za oryginalną w całej postniceneńskiej przestrzeni teologicznej oraz za mającą znaczący wpływ na kształtowanie się późniejszej teologii wschodniosyryjskiej