dc.contributor.author |
Гусак, Петро
|
|
dc.contributor.author |
Husak, Petro
|
|
dc.date.accessioned |
2022-09-29T08:09:36Z |
|
dc.date.available |
2022-09-29T08:09:36Z |
|
dc.date.issued |
2020 |
|
dc.identifier.citation |
Гусак П. Кульмінація західної філософської теології та етики у творчості Йозефа Зайферта // Наукові записки УКУ. – Львів, 2020. – Число XIV. Серія «Богослов’я». – Вип. 7, С. 213–224. |
uk |
dc.identifier.uri |
https://er.ucu.edu.ua/handle/1/3324 |
|
dc.description.abstract |
У статті йдеться про спроби філософської думки, вже від ранніх століть християнської історії, випрацювати власне розуміння Найвищого Буття – у філософській термінології, що відповідає поняттю «Бог» у теології – та емансипуватися від антропоморфних образів Бога, які містяться в текстах Старого Завіту. Автор стверджує, що таку емансипацію осягнуто у двох книжках Йозефа Зайферта: «Essere e persona» та «Gott als Gottesbeweis». У першій Зайферт переосмислює поняття Першопричини як свобідної, тобто як Особового Буття, і показує, що тільки Найвища Досконалість, існування якої доводить «Четвертий шлях», заслуговує на ім’я «Бог» та релігійне поклоніння. У другій книжці Зайферт виразно показує, що «Те, більше від чого ніщо не може бути помисленим», щоби бути таким, мусить бути Вершиною всіх досконалостей і, таким чином, ще більше заслуговує поклоніння. Таке поклоніння є водночас справжнім сповненням відповіді на цінність та стосунку належності, а отже – сповненням усякої об’єктивної етики. |
uk |
dc.language.iso |
uk |
uk |
dc.publisher |
Український Католицький Університет |
uk |
dc.subject |
філософська теологія |
uk |
dc.subject |
емансипація |
uk |
dc.subject |
філософське поняття про Бога |
uk |
dc.subject |
«сутність» та «особа» |
uk |
dc.subject |
Причина |
uk |
dc.subject |
«П’ять шляхів» |
uk |
dc.subject |
Найвище Буття |
uk |
dc.subject |
Найвище Добро |
uk |
dc.subject |
Онтологічний аргумент |
uk |
dc.subject |
Вершина досконалостей |
uk |
dc.subject |
поклоніння |
uk |
dc.subject |
відповідь на цінність |
uk |
dc.subject |
стосунок належності |
uk |
dc.subject |
сповнення етики |
uk |
dc.subject |
philosophical theology |
uk |
dc.subject |
emancipation |
uk |
dc.subject |
philosophical notion of God |
uk |
dc.subject |
“essence” and “person” |
uk |
dc.subject |
the Cause |
uk |
dc.subject |
“Five Ways” |
uk |
dc.subject |
Supreme Being |
uk |
dc.subject |
Supreme Good |
uk |
dc.subject |
Ontological argument |
uk |
dc.subject |
Epitome of perfections |
uk |
dc.subject |
worship |
uk |
dc.subject |
value response |
uk |
dc.subject |
due relation |
uk |
dc.subject |
fulfillment of ethics |
uk |
dc.title |
Кульмінація західної філософської теології та етики у творчості Йозефа Зайферта |
uk |
dc.title.alternative |
Culmination of the Western Philosophical Theology and Ethics in the Work of Josef Seifert |
uk |
dc.type |
Article |
uk |
dc.status |
Опублікований і розповсюджений раніше |
uk |
dc.description.abstracten |
The article deals with the attempts of philosophical thought, undertaken since the early centuries of Christian history, to elaborate its own understanding of the Supreme Being (in philosophical terminology, which corresponds to the notion of “God” in theology), and to emancipate itself from the anthropomorphic images of God, found in the texts of the Old Testament.
The author states, that such emancipation is achieved in the two books of Josef Seifert: “Essere e persona” and “Gott als Gottesbeweis”. In the first, Seifert rethinks the notion of the First Cause as the free, i.e. Personal Being, and shows, that only the Supreme Perfection (proven in the “Fourth way”) deserves the name of “God” and is worthy of religious worship. In the second, Seifert shows explicitly, that “Id quo maius nihil cogitari potest”, in order to be so, shall be the Epitome of all perfections and therefore deserves to be worshipped even more. Such a worship is simultaneously the very fulfillment of value response and due relation, and with it – of every objective ethics. |
uk |
dc.relation.source |
Наукові записки УКУ. – Львів, 2020. – Число XIV. Серія «Богослов’я». – Вип. 7. |
uk |