Social avoidance as a pathogenetic link between social anxiety disorder and post- traumatic experience: the review

Avramchuk, Oleksandr; Plevachuk, Oksana; Suvalo, Orest

Домівка
→
Faculty of Health Sciences | Факультет наук про здоров’я
→
Кафедра клінічної психології
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Avramchuk, Oleksandr
dc.contributor.author	Plevachuk, Oksana
dc.contributor.author	Suvalo, Orest
dc.date.accessioned	2022-07-27T06:51:18Z
dc.date.available	2022-07-27T06:51:18Z
dc.date.issued	2022
dc.identifier.citation	Avramchuk, O., Plevachuk, O., & Suvalo, O. (2022). Social avoidance as a pathogenetic link between social anxiety disorder and post- traumatic experience: the review. Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences, 66(1).
dc.identifier.uri	https://er.ucu.edu.ua/handle/1/3172
dc.description.abstract	Соціальне уникнення у концепції «уникнення коригуючого емоційного досвіду» розглядається як один із патогенетичних факторів, що впливає на перебіг і розвиток психічних розладів і посилює дистрес. Ми провели огляд досліджень, які вивчали роль соціального уникнення у патогенезі соціального тривожного розладу серед осіб з посттравматичним досвідом або без нього. Критеріями включення були: 1) у суб’єктів діагностовано соціальний тривожний розлад; 2) соціальний тривожний розлад та/або посттравматичний стрес були в центрі уваги дослідження; 3) було проведено певне оцінювання чи огляд впливу соціального уникнення; 4) суб'єктами були підлітки або дорослі. Дослідження ролі уникнення соціальних подій як травматичного тригера та пов’язаних із ним соціально значущих факторів (стигма, дискримінація, життя в умовах постійного ризику тощо) вказує на кореляцію між патогенезом соціальної фобії та коморбідними симптомами посттравматичного дистресу. Управління стратегіями соціального уникнення та прийняття свідомого досвіду соціальної взаємодії передбачає готовність людини гнучко реагувати, залишатися в контакті зі своїми емоціями та думками, не витрачати внутрішні ресурси на позбавлення від внутрішніх проблем. На нашу думку, це сприятиме зниженню сприйняття соціальних подій як травматичного (ретравматичного) фактора, зменшенню клінічно значущих проявів соціальної тривожності та запобіганню розвитку посттравматичного дистресу. Обговорюються обмеження та наслідки цих висновків для психологічної підтримки та модифікації психотерапевтичних втручань соціального тривожного розладу.	uk
dc.language.iso	en	uk
dc.rights	CC0 1.0 Universal	*
dc.rights.uri	http://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0/	*
dc.subject	social phobia, social anxiety, social anxiety disorder, posttraumatic stress disorder, PTSD, social avoidance, experiential avoidance, social interaction	uk
dc.title	Social avoidance as a pathogenetic link between social anxiety disorder and post- traumatic experience: the review	uk
dc.type	Article	uk
dc.status	Опублікований і розповсюджений раніше	uk
dc.description.abstracten	Social avoidance in the concept of “avoidance of corrective emotional experience” is regarded as one of the pathogenetic factors that affect the course and development of mental disorders and increase distress. We conducted a review of studies that studied the role of social avoidance in social anxiety disorder among individuals with or without post-traumatic experience. Inclusion criteria were: 1) subjects were diagnosed with social anxiety disorder; 2) social anxiety disorder and/or post-traumatic stress was a focus of the study; 3) some assessment or review impact of social avoidance was made; 4) subjects were adolescents or adults. The study of the role of avoiding social events as a traumatic trigger and related socially significant factors (stigma, discrimination, living at constant risk, etc.) indicates a correlation between the pathogenesis of social phobia and comorbid symptoms of post-traumatic distress. Managing social avoidance strategies and accepting the conscious experience of social interaction presupposes a person’s readiness to react flexibly, stay in contact with their emotions and thoughts, and not spend internal resources to get rid of the inner concerns. In our opinion, this will help reduce the perception of social events as a traumatic (retraumatic) factor, reduce clinically significant manifestations of social anxiety and prevent the development of posttraumatic distress. Limitations and implications of these findings for the psychological support and modifying psychotherapeutic interventions of social anxiety disorder are discussed.	uk
dc.relation.source	Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences	uk