dc.contributor.author |
Caбат, Петро
|
|
dc.contributor.author |
Sabat, Petro
|
|
dc.date.accessioned |
2022-07-14T14:21:35Z |
|
dc.date.available |
2022-07-14T14:21:35Z |
|
dc.date.issued |
2022-06 |
|
dc.identifier.citation |
Запровадження aкафісту Пресвятій Богородиці у Київській Русі в п’яту суботу Великого посту та його формування у церквах Володимирового хрещення впродовж століть // Науковий щорічник. Історія релігій в Україні, 2022, Вип. 32. – С. 155-174. |
uk |
dc.identifier.uri |
https://er.ucu.edu.ua/handle/1/3146 |
|
dc.description.abstract |
Розкрито етимологію слова “Акафіст”. Виявлено у якій традиції він зародився. Вказано із чого він складається у своїй структурі. З’ясовано на честь кого в Східній Церкві існують складенні акафісти. Розкрито, що їх текстуальне наповнення в переважній більшості складається із двох частин (історичної та догматичної).
Висвітлено процес зародження та формування акафісту Пресвятій Богородиці у Східній Церкві. Проаналізовано гіпотези науковців, щодо часу його зародження та авторства. Повідомлено, що п’ята субота Великого посту у Східній Церкві іменується “Акафістовою суботою”, через те, що в цей день існує припис звершувати на її утрені акафіст Пресвятій Богородиці. З’ясовано, що акафістова субота була і залишається до сьогодні пов’язаною із святом Благовіщення Пресвятої владичиці нашої Богородиці (що зародилося в IV ст.).
Вказано час вжитку акафісту до Пресвятої Богородиці у Київській Церкві. Простежені етапи формування його в слов’янській традиції (в Київській та Московській Церкві). Виявленні перші друковані видання його в тріодях до могилянської та до ніконовської реформи. Охарактеризована редакція його, що міститься в могилянській та ніконівській тріоді.
Досліджено, що текст акафісту Пресвятій Богородиці поєднує в собі поезію, проповідь та догматику. Виявлено, що акафісний піснеспів до Богородиці має сильний христологічний характер, оскільки почитання Богородиці звершується не саме в собі, а з огляду на її роль у воплоченні Христовому. Розкрито, що текст акафісту Пресвятій Богородиці представляє Її культ під чотирьома відповідними аспектами. Зауважено, що даним акафістом церкви Володимирового хрещення в сьогоденні оспівують догми віри прийняті Церквою в I тисячолітті відносно Пречистої Діви Марії.
Встановлено, що в честь Пресвятої Богородиці в ході століть повстали акафістні ікони. Вказано та розкрито, як візуально текст акафісту до Пресвятої Богородиці (для п’ятої суботи Великого посту) представляє акафісна ікона із клеймами.
Виявлено, що для акафістів в церквах Володимирового хрещення в сьогоденні існує відповідна літургійна книга “Акафісник”, хоча деякі із них можуть друкуватися також окремо і в інших літургійних книгах, як наприклад акафіст до Пресвятої Богородиці для п’ятої суботи Великого посту. |
uk |
dc.language.iso |
uk |
uk |
dc.subject |
акафіст |
|
dc.subject |
акафіст до Пресвятої Богородиці |
|
dc.subject |
акафістова субота |
|
dc.subject |
акафісник |
|
dc.subject |
Роман Сладкопівець |
|
dc.subject |
акафістна ікона |
|
dc.subject |
тріодь посна |
|
dc.subject |
церкви Володимирового хрещення |
|
dc.title |
Запровадження aкафісту Пресвятій Богородиці у Київській Русі в п’яту суботу Великого посту та його формування у церквах Володимирового хрещення впродовж століть |
uk |
dc.type |
Article |
uk |
dc.status |
Опублікований і розповсюджений раніше |
uk |
dc.subject.udc |
[281.96:264-17-68:246.1](477+470)”04/20” |
|
dc.identifier.doi |
10.33294/2523-4234-2022-32-1-155-174 |
|
dc.description.abstracten |
Etymological meaning of the term “Akathist” has been disclosed. It has been specified in which tradition it had emerged. Its structural composition has been shown. It has been determined in honor of which person akathists were composed in the Eastern Churches. It has been stated that their content consists mostly of two parts (historical and dogmatic). It has been found out that the concluding part of akathist is a prayer (or prayers) that contains final appeal and supplication to the person in honor of which it was composed. The liturgical books that contained the first manuscript akathists have been listed.
It has been noted that in the Eastern Church the Fifth Saturday of Lent is called “the Saturday of the Akathist” as it is prescribed to perform the Akathist to the Most Holy Theotokos during the matins of that day. It has been found out that the “Saturday of the Akathist” always was and now is still connected with the Feast of the Annunciation of our Most Holy Theotokos (emerged in the 4th century). It has been stressed that in the beginning of its emergence (6th – 7th centuries) the “Saturday of the Akathist” had no relation to any historical event. It has been stated that just after the Council in Trullo (692) the Feast of the Annunciation was allowed to be celebrated in any day of Lent and the “Saturday of the Akathist” was dedicated to the memory of the Liberation of Constantinople from infidels in 626. Later also were other events connected with the protection of Constantinople from invaders by the Theotokos.
Hypotheses of scholars concerning the establishment of the “Saturday of the Akathist” in the Eastern Church have been presented and analyzed. It has been found out that all of them ascertain that it was established in honor of the Mother of God as the expression of gratitude for Her protection from the enemies of Constantinople, the capital of Byzantium. It has been stated that the “Saturday of the Akathist” has no relation to Lent. It has been noted that the Saturday celebration during Lent was determined by Church tradition and based on the protection of people by the Mother of God.
The publication represents the emergence and formation process of the Akathist to the Most Holy Theotokos in the Eastern Church. Hypotheses of scholars concerning the time of the emergence and the authorship have been analyzed. It has been noted that not only many other akathists to the Virgin Mary were composed on the model of the Akathist to the Most Holy Theotokos but also many of such akathists were dedicated to God and saints.
The time of use of the Akathist to the Most Holy Theotokos in Kyivan Churches has been specified. Stages of the Akathist to the Most Holy Theotokos formation in the Slavic tradition have been traced both in Kyivan and Moscow Churches. First printed editions have been found in the “Triodions” published before the Mohyla’s and the Nicon’s reforms. The edition that was found in Mohyla’s and Nikon’s “Triodions” has been characterized.
It has been found out that the text of the Akathist to the Most Holy Theotokos combines elements of poetry, sermon and dogmatics. It has been revealed that the akathist chants devoted to the Virgin Mary contain significant Christological motives since the veneration of the Theotokos is not carried out independently but in relation to Her role in the Christ’s incarnation. It has been discovered that the text of the Akathist to the Most Holy Theotokos represents Her cult in the context of four highlighted aspects. It is noted that today the akathist is used by Churches of St. Volodymyr’s Baptism to extol the dogmas of faith accepted by the Church in the first millennium especially what concerns the person of the Virgin Mary.
It has been noted that over the centuries in honor of the Most Holy Theotokos emerged Akathist Icons. It has been found out that there are a few types of them including the icons with kleimo. Visualization of the text of the Akathist to the Most Holy Theotokos by the icons with kleimo has been described and explained. It has been shown how it helps the faithful to keep focused on the veneration of the Most Holy Theotokos during its performance in church (or at home).
It has been noted that there is presently in Churches of St. Volodymyr’s Baptism a liturgical book named the Book of Akathists. Though some of them may be printed also separately in other liturgical books, as it is in case with the Akathist to the Most Holy Theotokos on the Fifth Saturday of Lent. |
uk |
dc.relation.source |
Науковий щорічник Історія релігій в Україні, 2022, Вип. 32. |
uk |