dc.contributor.author |
Dobko, Taras
|
|
dc.contributor.author |
Добко, Тарас
|
|
dc.date.accessioned |
2015-07-17T17:55:37Z |
|
dc.date.available |
2015-07-17T17:55:37Z |
|
dc.date.issued |
2011 |
|
dc.identifier.citation |
Добко Т. Кант про щастя та його значення в практичному житті людини / Тарас Добко // Наук. вісн. Чернівец. нац. ун-ту. – Чернівці, 2011. – Вип. 534/535 : Філософія. – С. 167–176. |
uk |
dc.identifier.uri |
http://er.ucu.edu.ua/handle/1/289 |
|
dc.description.abstract |
В статті розглянуто погляди Іммануїла Канта про щастя та його зв’язок з моральністю. Автор розглядає етичну систему Канта як взірець деонтологічної етики, яка ставить у центр практичного життя людини непохідне поняття обов’язку. Кант у своєму розумінні ролі щастя в практичному й моральному житті допускає більшу увагу людини до власної долі й щастя в контексті її моральних завдань, ніж на це дозволяє ригористичне тлумачення його практичної філософії. За допомогою осмислення щастя Кант має намір утвердити двовимірну єдність людської істоти як мешканця двох гетерогенних світів – розуму і чуттєвості. Попри намагання Канта знайти для щастя таке місце у людському житті, яке було би сумісним з гідністю людини як особи, йому не вдається поцінувати персоналістичний характер людського щастя. Приналежність щастя та зацікавлення ним до життя людини як особи виходить за рамки кантівської концептуалізації етики й антропології. |
uk |
dc.language.iso |
uk |
uk |
dc.subject |
щастя |
uk |
dc.subject |
індивідуальна мораль |
uk |
dc.subject |
насолода |
uk |
dc.subject |
обов’язок |
uk |
dc.subject |
етика |
uk |
dc.subject |
ригоризм |
uk |
dc.subject |
Іммануїл Кант |
uk |
dc.subject |
happiness |
uk |
dc.subject |
individual morality |
uk |
dc.subject |
pleasure |
uk |
dc.subject |
duty |
uk |
dc.subject |
ethics |
uk |
dc.subject |
rigorism |
uk |
dc.subject |
Immanuel Kant |
uk |
dc.title |
Кант про щастя та його значення в практичному житті людини |
uk |
dc.title.alternative |
Kant on happiness and its importance in practical life of the human person. An attempt at presentation and criticism |
uk |
dc.type |
Article |
uk |
dc.description.abstracten |
The article presents Immanuel Kant’s view on happiness and its relationship to morality. The author examines Kant’s ethical system as an exemplary instantiation of deontologism, an ethical theory which places a non-derivative conception of duty at the center of the practical life of human persons. Kant in his understanding of the role of happiness in moral life allows for more attention of the human person to his or her happiness in the context of one’s ethical commitments than it is usually perceived by the rigorist reading of Kant’s practical philosophy. Through the appreciation of the role of happiness in human life Kant seeks to maintain the dual unity of human being as a genuine inhabitant of the two heterogeneous worlds of reason and sense. In spite of Kant’s attempts to allot to happiness a place in accordance with the dignity of the human person, ultimately he fails to appreciate the personalist character of human happiness. The genuine appreciation of happiness and the human person’s interest in it transcend the limited framework of Kant’s ethics and anthropology. |
uk |
dc.relation.source |
Науковий вісник Чернівецького національного університету. – Чернівці, 2011. – Вип. 534/535 : Філософія. |
uk |