dc.contributor.author |
Думич, Христина
|
|
dc.date.accessioned |
2021-04-15T10:41:06Z |
|
dc.date.available |
2021-04-15T10:41:06Z |
|
dc.date.issued |
2020 |
|
dc.identifier.citation |
Думич Х.М. Правовий аналіз підстав проведення Акції «Вісла» /Х.М. Думич // Науковий юридичний журнал «Правові новели». 2020. - № 10. – с.16-23. |
uk |
dc.identifier.uri |
https://er.ucu.edu.ua/handle/1/2662 |
|
dc.description.abstract |
Метою статті є дослідження та аналіз юридичних підстав проведення Акції «Вісла», визначення часових меж проведення Акції «Вісла», правова характеристика основної мети Акції – проведення протиправних примусових депортацій українського населення з території Закерзоння на територію Західної Польщі у 1947 р.
Підкреслено, що внаслідок радянсько-польських домовленостей, у 1944-1951 рр., відбулися зміни кордонів між Польщею та Радянським Союзом, мільйони українського та польського населення зазнали трагедії переселення у зв’язку з так званим «обміном населення». Метою цих дії було перетворення політичного кордону між Польщею та Радянським Союзом також і на етнічний. Проте, польській владі не вдалось повність переселити українське населення з етнічних земель, тому широкомасштабні акції переселення польсько-радянської влади у 1944-1946 рр. отримали своє продовження у 1947 р. Впродовж 1947 р. з українських етнічних земель, Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини відбулася примусова депортація українського населення на Західні землі Польської держави. Саме ці масові переселення отримали назву Акція «Вісла».
Доведено, що уряд Польщі розпочинає підготовку до проведення депортації українського населення ще на початку 1947 р. Фактичною підставою стало вбивство віце-міністра національної оборони Польщі К. Свєрчєвського, 28 березня 1947 р., у районі с. Яблочне, та в подальшому поспішне прийняття рішення про проведення примусової депортації українського населення яке ґрунтувалося на припущеннях, що вбивство було спланованою операцією українського руху опору. Правовою основою проведення Акції «Вісла» став Закон від 9 липня 1936 р. «Про внесення змін до Постанови Президента Республіки від 23 грудня 1927 р. «Про кордони держави», який передбачав, що воєвода чи уповноважена ним повітова влада мали право забороняти проживання й перебування на території прикордонної зони окремим категоріям осіб на певний час чи постійно, якщо цього вимагали інтереси безпеки і охорони кордонів країни. Використання цієї юридичної конструкції було не новим: вона вже застосовувалася при виселенні українців з Лемківщини до УРСР у 1944-1946 рр.
Визначено характер, способи проведення, а також можливу причетність комуністичного уряду СРСР до проведення Акції «Вісла». Встановлено територіальні межі проведення ОГ «Вісла», а саме території, з оперативними центрами у містах Сянік, Ряшів, Люблін та Горлиця. Саме виселення українського населення на Західні землі Польської держави мало проходити без застосування сили, але на практиці часто українці зазнавали фізичного і психічного насилля. Депортаційні заходи проходили в декілька етапів: перший 28 квітня15 червня 1947 р., другий 15 червня-30 червня 1947 р., третій початок липня 1947 р.- кінець жовтня 1947 р. На переселених землях українці перебували в жахливих умовах, що становило грубе порушення їхніх громадянських прав та свобод, а саме: неналежні умови проживання, відсутність грошей і продуктів для прожиття, заборона вчитись українською мовою та ін., що мало на меті призвести до втрати української ідентичності переселених осіб.
Слід особливо наголосити на грубому порушення майнових прав осіб, переселених в ході Акції «Вісла». Переселені українці мали можливість забрати із своїх осель лише обмежену кількість майна, а решту було конфісковано польським комуністичним режимом. Це є ще одним свідченням протиправного характеру Акції «Вісла», умови проведення та наслідки якої були грубим порушенням прав людини. |
uk |
dc.language.iso |
uk |
uk |
dc.publisher |
Науковий юридичний журнал «Правові новели» |
uk |
dc.subject |
Акція «Вісла» |
uk |
dc.subject |
українське населення |
uk |
dc.subject |
права людини |
uk |
dc.subject |
Польща |
uk |
dc.subject |
СРСР |
uk |
dc.subject |
Закерзоння |
uk |
dc.subject |
Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE |
uk |
dc.title |
Правовий аналіз підстав проведення Акції «Вісла» |
uk |
dc.type |
Article |
uk |
dc.status |
Опублікований і розповсюджений раніше |
uk |
dc.description.abstracten |
The purpose of the article is to study and analyze the legal grounds for holding the Action «Wisla», to determine its time frames and to characterize the main purpose of the Action - to carry out unlawful forced deportations of the Ukrainian population from the territory of «Zakerzonia» to the territory of Western Poland in 1947.
It is characterized that as a result of the Soviet-Polish agreements of 1944-1951, borders between Poland and the Soviet Union were changed, and millions of Ukrainian and Polish people found themselves in a tragic situation in connection with the so-called «population exchange». This was intended to give to the political border between Poland and the Soviet Union an ethnic character. However, the Polish authorities failed to completely relocate Ukrainian population from its ethnic lands. Large-scale resettlement actions of the Polish-Soviet authorities in 1944-1946 were continued in 1947. During 1947, Ukrainians who lived in their ethnic lands: Lemkivschyna, Nadsiania, Kholmshchyna , Pidliashshia , Lyubachivschyna and Western Boykivshchyna lands of the Polish state were forced to to move to the Westernd Poland. These mass relocations were called the Action «Wisla».
It was determind that the Polish government began preparing for the deportation of the Ukrainian population at the very beginning of 1947. The factual basis for the holding of Action «Wisla» was was the assassination of Poland's Deputy Minister of National Defense K. Svierczewski on March 28, 1947, in the area of the village Yablochne, and the further assumption that it was a planned operation of Ukrainian resistance movemebt. The legal basis for holding the Action «Wisla» was the Law of July 9, 1936 «On Amendments to the Decree of the President of the Republic of December 23, 1927. «On the Borders of the State», the position of which gave a special powers to the voivode or authorized district authority to prohibit residence and stay in the border area of the certain categories of people for a certain period of time or permanently if the security and security interests of the state so require. The use of this concept was not new: it had been already used when relocating Ukrainians from Lemkivshchyna to the Ukrainian SSR in 1944-1946.
The nature, methods of holding, as well as the possible involvement of the USSR Communist government in holding the Action «Wisla» are determined. The area of holding of the Action «Wisla» organization were tearritiories with the operations centre in the cities of: Syanik, Rzeszow, Lublin and Gorlice. The relocation of the Ukrainian population into the Western lands of the Polish state was to take place without violence, but in practice, Ukrainians were often subjected to physical and mental violence. The deportation measures took place in several stages: the first on April 28 - June 15, 1947, the second on June 15 - June 30, 1947, the third beginning of July 1947 - the end of October 1947. On resettled lands, Ukrainians were in a very bad conditions, namely poor living conditions, lack of money and products for living, a ban on learning Ukrainian language, etc. All this aimed to the loss of Ukrainian identity of displaced persons.
Particular is emphasized in the gross violations of the property rights of the displaced persons. Relocated Ukrainians were able to take only a limited amount of property from their homes, and the rest were confiscated by the Polish communist regime. This is further evidence of the unlawful nature of the Action “Wisla”, the conditions of conduct and the consequences of which consisted a gross violation of human rights. |
uk |
dc.relation.source |
Науковий юридичний журнал «Правові новели» |
uk |