dc.contributor.author |
Осінчук, Юрій
|
|
dc.contributor.author |
Osinchuk, Yuriy
|
|
dc.date.accessioned |
2021-03-14T16:00:15Z |
|
dc.date.available |
2021-03-14T16:00:15Z |
|
dc.date.issued |
2020 |
|
dc.identifier.citation |
Осінчук Ю. Церковнослов’янізми як компоненти фраземіки ХVІ–ХVІІ ст. / Юрій Осінчук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. На честь професора Валерія Михайловича Мокієнка (до 80-річчя від дня народження). Вип. 1(43). 2020. С. 231–236 |
uk |
dc.identifier.uri |
https://er.ucu.edu.ua/handle/1/2595 |
|
dc.description.abstract |
На матеріалі різножанрових писемних текстів ХVІ–ХVІІ ст., які увійшли до джерельної бази «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст.», досліджено функціонування та вживання церковнослов’янських стійких словосполучень у староукраїнській мові, які пов’язані біблійною й богослужбово-обрядовою тематикою та з образами зі Святого Письма. До аналізу залучено також й ті словосполучення та конструкції, у яких стрижневими компонентами виступає церковнослов’янська лексика. Установлено, що деякі словосполучення можуть вступати в синонімні та антонімні відношення; декотрі вислови, зберігаючи відносну стабільність у семантиці, утворюють варіанти (фонетичні, словотвірні, синтаксичні); поодиноким фразеологізмам властива багатозначність (зокрема тим, що пов’язані з церковними обрядами, священнодіями та святами), образність і переносність значень. Виявлено, що проаналізовані стійкі словосполучення та фразеологізми
різнотипні за будовою, здебільшого – це двокомпонентні іменниково-прикметникові словосполучення (спорадично існують інші лексико-граматичні моделі: «іменник + займенник», «дієслово + іменник»), значно менше спостерігаємо трикомпонентні утворення. З’ясовано, що деякі церковнослов’янські стійкі вирази з’явилися як семантичні кальки грецьких словосполучень. |
uk |
dc.language.iso |
uk |
uk |
dc.subject |
пам’ятка |
uk |
dc.subject |
структура |
uk |
dc.subject |
словосполучення |
uk |
dc.subject |
текст |
uk |
dc.subject |
фразеологізм |
uk |
dc.subject |
церковнослов'янізм |
uk |
dc.title |
Церковнослов’янізми як компоненти фраземіки ХVІ–ХVІІ ст. |
uk |
dc.type |
Article |
uk |
dc.status |
Опублікований і розповсюджений раніше |
uk |
dc.subject.udc |
811.161.2-112’373.45’7:811.163.1] ‘15/16’ |
|
dc.identifier.doi |
10.24144/2663-6840/2020.1(43).231–236 |
|
dc.description.abstracten |
The article based on the material of the multi-genre and multi-style Ukrainian written memos of the 16th–17th centuries, which came to source from «Dictionary of the Ukrainian language of 16th – first half of 17th centuries», studies the functioning and use of collocations and idioms borrowed from the Church Slavonic Language in Ukrainian that are associated with biblical and God ritual themes and images from Scripture. The analysis also focused on those phrases and constructions in which the core components acts of the Church Slavonic Language. It has been established that certain phrases can be synonymous and antonymic; some phraseological units, while maintaining relative stability in semantics, form variants (phonetic, word-forming, syntactic); polysemy (such as those associated with church ordinances, sacred actions, and holidays), imagery, and portability of meaning are distinctive phrases. It is revealed that the considered stable phrases and phraseologisms are different in structure,
mostly - they are two-component noun-adjective phrases (sporadically there are other lexical-grammatical models: «noun + pronoun», «verb + noun» formation. It has been determined that some Church Slavonic stable phrases emerged as semantic traces to Greek utterances. |
uk |