dc.contributor.author |
Вінтонів, Юлія
|
|
dc.contributor.author |
Vintoniv, Yulia
|
|
dc.date.accessioned |
2021-03-12T08:17:05Z |
|
dc.date.available |
2021-03-12T08:17:05Z |
|
dc.date.issued |
2020 |
|
dc.identifier.citation |
Вінтонів Ю. Бог Друзів: кеноза, богопокинутість і возлюбленість через призму богослов'я неповносправності // «Філософські проблеми гуманітарних наук» № 1 (30), 2020, 35 – 39. |
uk |
dc.identifier.uri |
https://er.ucu.edu.ua/handle/1/2579 |
|
dc.description.abstract |
У статті запропоновано розгляд богослов’я кенози Христа крізь богослов’я неповносправності. Ці богословські системи підкреслюють, що саме розп’яте Тіло Христа та досвід Його богопокинутості стає місцем солідарності й простором єднання усіх марґіналізованих та відкинутих. У дослідженні розкрито трансцендентальне значення досвіду богопокинутості як досвіду незводимості Бога та Іншого. Увагу зосереджено на тому, що пізнання Бога неможливе без усвідомлення власної немудрості, що найкраще виявляє біблійний концепт “немудрості Божої”(1Кор 1, 18-25). Так, богопокинутість стає простором тотальної вразливості не тільки перед Богом, але й перед ближнім, що й підкреслює богослов’я неповносправності. Однак, саме у людській вразливості й розкривається апофатична незводимість Іншого, що спонукає кожну особу трактувати як гостя, якого я пізнаю з довірою і трепетом. З’ясовано, що антропологічна проблема людської помильності є наслідком інтелектуального знецінення божественності у людині, її возлюбленості Богом та неосяжності. |
uk |
dc.language.iso |
uk |
uk |
dc.subject |
|
uk |
dc.subject |
кеноза |
|
dc.subject |
богопокинутість |
|
dc.subject |
богослов'я |
|
dc.subject |
богослов'я неповносправності |
|
dc.subject |
апофатичне богослов'я |
|
dc.subject |
довіра |
|
dc.subject |
гостинність |
|
dc.title |
Бог Друзів: кеноза, богопокинутість і возлюбленість через призму богослов'я неповносправності |
uk |
dc.type |
Article |
uk |
dc.status |
Опублікований і розповсюджений раніше |
uk |
dc.subject.udc |
27-31-028.84 |
|
dc.description.abstracten |
The article represents the theology of Christ's kenosis through the theology of disability. These theological systems emphasize that the crucified Body of Christ and the experience of His Godforsakenness becomes a place of solidarity and space for the unity of all marginalized and rejected. The study reveals the transcendental meaning of the experience of Godforsakenness as an experience of the irreducibility of God and the Other. Attention is drawn to the fact that the knowledge of God is impossible without the awareness of one's own wisdom, which best reveals the biblical concept of “the foolishness of God” (Cor 1, 18-25). Thus, Godforsakenness becomes a space of total vulnerability not only before God but also before one's neighbor, which underlines the theology of disability. However, it is precisely in human vulnerability that the apophatic irreducibility of the Other is revealed, forcing each person to be treated as a guest whom I know with trust and awe. It is found that the anthropological problem of human fallacy is the result of the intellectual devaluation of divinity in man, his beloving by God and immensity. |
uk |
dc.relation.source |
Філософські проблеми гуманітарних наук |
uk |