У статті розглянуто один з аспектів наукової спадщини Володимира
Залозецького – дослідження візантійського мистецтва. Йдеться про формування
дослідника як візантиніста, його теоретичні та методологічні підходи до
вивчення творів мистецтва. Окрему увагу зосереджено на вивченні науковцем
пам’яток візантійського мистецтва на українських землях в контексті ширших
загальномистецьких тенденцій. У статті аналізуються теоретичні узагальнення
В. Залозецького про особливості рецепції візантійської спадщини на українських
теренах, де відбувалася зустріч візантійських і західних цивілізаційних впливів.
В статье рассматривается один из аспектов научного наследия Владимира
Залозецкого – исследование византийского искусства. Речь идет о формировании
исследователя как византиниста, его теоретических и методологических подходах к
изучению произведений искусства. Особое внимание сосредоточено на изучении ученым
памятников византийского искусства на украинских землях в контексте более широких
общехудожественный тенденций. В статье анализируются теоретические обобщения
В. Залозецкого об особенностях рецепции византийского наследия на украинской
территории, где происходила встреча византийских и западных цивилизационных влияний
