Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Avdykovych, Roksolana | |
dc.contributor.author | Авдикович, Роксолана | |
dc.date.accessioned | 2020-12-11T14:29:45Z | |
dc.date.available | 2020-12-11T14:29:45Z | |
dc.date.issued | 2019 | |
dc.identifier.citation | Авдикович Р. Художня символіка втраченого інтер’єру каплиці Греко-католицької духовної академії у Львові / Роксолана Авдикович // Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва. – 2019, вип. 2, С. 99 – 115. | uk |
dc.identifier.uri | https://er.ucu.edu.ua/handle/1/2406 | |
dc.description.abstract | Стаття розглядає проблеми мистецького вирішення інтер’єру каплиці Грекокатолицької духовної семінарії у Львові та його змістове наповнення після руйнувань храму в ході військових подій 1918 р. Уявлення про особливості оновлення сакрального середовища дають дописи y пресі журналістів, щo прибули на урочистість відкриття храму і зафіксували промови духовних провідників навчального закладу та мистецтвознавців, які дали професійні оцінки. Ці наративи доповнюються нечисленними збережені світлинами іконостасу, фрагментів стінописів та фрагментарною фотофіксацією етапів їх виконання. Окремі фрагменти іконостасу зберігаються у фондовій збірці Національного музею у Львові. Саме цим творам Петра Холодногостаршого вдалося пережити акцію нищення «неблагонадійних творів», яка розгорнулася 1952 р. Стінописи в радянський період забілили, і на даний момент їх неможливо оглянути, що ускладнює роботу дослідників. У статті прослідковано наміри і формaційні цілі замовників проекту оновленого інтер’єру каплиці. Проаналізовано серію композицій з використанням давньохристиянських символів та елементів української національної культури. Для аналізу та інтерпретації зображень каплиці застосовано вчення Ю. Лотмана про особливості побудови внутрішніх просторів, семіосфери, їхні межі, а також роль окремих символів і знаків у мистецтві. В дослідженні наводяться фрагменти біблійних текстів, що відповідають зображеним композиціям, аналізується семантика окремих символів. Окрему увагу звернено на розуміння і формулювання замовниками завдань церковного мистецтва. Мова йде про особливості використання елементів візантійського стилю в ході мистецьких робіт в каплиці. Подано інтерпретацію візантійського стилю в тогочасному релігійному мистецтві, а також міркування окремих представників духовних і мистецьких інтелектуальних середовищ щодо потреби й доречності його застосування. | uk |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.publisher | Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва | uk |
dc.subject | інтер’єр | uk |
dc.subject | сакральний простір | uk |
dc.subject | візантійський стиль | uk |
dc.subject | давньохристиянські символи | uk |
dc.subject | семіосфера | uk |
dc.subject | hierotopy | uk |
dc.subject | creators of the sacred space | uk |
dc.subject | Byzantine style | uk |
dc.subject | early Christian symbols | uk |
dc.subject | semiosphere | uk |
dc.title | Художня символіка втраченого інтер’єру каплиці Греко-католицької духовної академії у Львові | uk |
dc.title.alternative | The Artistic Symbolism of the Chapel’s Lost Interior of the Greek-Catholic Theological Academy in Lviv | uk |
dc.type | Article | uk |
dc.status | Опублікований і розповсюджений раніше | uk |
dc.description.abstracten | This paper looks at the artistic design of the chapel of the Greek Catholic Seminary in Lviv that was created after the earlier church was destructed in the military events of 1918. Articles in press written after the ceremony of the consecration, the records of greeting speeches of the church leaders who attended the ceremony, and the essays of art critics provide an important insight into the iconographical programme of the chapel and its functioning as the scared space. Rare photographs of iconostasis and photo-fixations of different stages of the interior decoration supplement the narrative sources. Fragments of the iconostasis are stored in the funds of the National Museum in Lviv. These are the works of Petro Kholodnyi the Elder that managed to survive through the destruction of ‘risky’ artworks of 1952. The wall paintings were bleached during the Soviet period, and currently, they cannot be seen, which complicates the research. In this essay, I seek to reveal the initial intentions of the chapel’s patrons and to highlight how the restored interior serves their educational and ideological purposes. I shall discuss the use of symbols of early Christian or Ukrainian origin through the methodological lenses of Yu. Lotman’s theory on construction of interior spaces, semiospheres and their boundaries, A. Lidov’s concept of hierotopy. I shall address the use of particular symbols and signs and their role and provide explanatory texts from the Bible in order to trace their origin. Particular attention shall be paid to the patron’s understanding and articulation of the main purposes of sacral art and to the impact their understanding might have had on the artistic style. Thus, I shall focus on the use of the elements of Byzantine style in decoration of the chapel, for this style was of primary importance for church leaders and artists involved. | uk |
dc.relation.source | Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва. – 2019, вип. 2. | uk |